Зідзвонювалася вчора з однією жінкою з робочого питання і наприкінці бесіди прямо-таки насолоджувалася діалогом. Влучні фрази, відточені формулювання, веселі експромти (Екшн сно експромти, а не зазубрені фрази з інтернету). Катастрофічно рідко зустрічаються такі люди, які вміють донести свою думку до співрозмовника. І моя свекруха, звичайна мила літня жінка, з якою я спілкуюся вже третій десяток років, до них не відноситься.
Приміром, дзвонить мені свекровушка з іншого міста (гостює у дочки) і просить (цитата): прибрати з балкона в її квартирі квіти, занести їх в кімнату, тому що очікуються заморозки. Знаючи її особливість говорити одне, а мати на увазі часто щось зовсім інше, я кілька разів перепитала: квіти? прибрати з балкона? в кімнату? Все правильно? Отримавши підтвердження, поїхала до неї, все зробила, розставила горщики з квітами уздовж стіни в кімнаті, навіть пил з них витерла і полила. Через два дні по телефону отримую від свекрухи скандал — я загубила її подальше життя своєю тупістю. Виявляється, у неї на балконі в шафі (!) у посилкової коробці (!), загорнутої в тілогрійку (!) зберігалися в ваті (!) цибулини гладіолусів!!! Ось ці «квіти» і треба було перенести в тепле місце! А тепер вони замерзли, нема чого посадити на дачі, клумби будуть лисі і свекруха уславиться на всі дачне товариство ледачою і недотепою. Як їй жити після цього?!!
Або дзвонить мені ввечері, як завжди розпитує про справи тощо, починає розповідати про те, як «ми з Ніною сьогодні зайшли … ой, ну ти ж пам’ятаєш Ніну, вона з чоловіком… бла-бла-бла про Ніну (20 хвилин), ой, мені пора, там серія починається, я побігла дивитися, поки, до завтра…». На наступний день (субота) займаюся з ранку домашніми справами — дзвінок. Далі діалог:
Свекруха: — Ну де ти, скільки мені тебе ще чекати!!!
Я: — ???
З: — Ну я ж вчора ввечері просила тебе приїхати в той магазин і разом подивитися!
Я: — В магазин? який магазин? що дивитися?
Виявляється, вони вчора з Ніною зайшли в меблевий магазин, пригляділи новий диван і свекруха вирішила його і мені ще показати перед покупкою, тому я повинна була сьогодні о 10 ранку зустрітися з нею на ганку магазину! Очманіти! З усього цього мені було вчора по телефону озвучено рівно чотири слова: «Ми з Ніною зайшли». Все інше я, мабуть, повинна була дізнатися якимись телепатичними шляхами. Ну звісно, після цього я неуважна і байдужа невістка.
Ягідкою на торті став її дзвінок увечері в п’ятницю. Дзвонить, цікавиться нашими з чоловіком планами на суботу. Я все чесно розповіла: з ранку невелика прибирання, потім йдемо на ярмарок, на ринок закупитися важким (цукор, борошно тощо), обід, після обіду відпочинок і ввечері ми запрошені на ювілей начальника чоловіка до нього в заміський будинок. Свекруха ж повідомила, що з ранку вона на машині їде в ліс з сусідкою по дачі і її чоловіком за ягодами. Я побажала побільше ягід і гарної погоди, і свекруха поклала трубку.
У розпал святкування ювілею лунає телефонний дзвінок і свекруха в голос кричить:
— Ви де??? Я у вас під дверима стою з двома відрами ягід!!! Куди ви провалилися??? Ми ж з тобою домовилися, що я привезу ягоди до тебе!!! Мене тут вивантажили і поїхали!!!
Двічі здуріти… Ми домовилися? У вчорашній розмові по телефону навіть натяку на це не було! Довелося вибачитися перед іменинником, хапати таксі і стрімголов летіти через усе місто додому. Природно, я тупа і забудькувата, ніж тільки моя голова набита…
А потім вона ж ще й ображається, якщо я по два-три рази перепитую її про щось.
Ну от як з цим бути? Адже відмінна ж у мене свекруха, в нашу сім’ю не лізе, життя не вчить, я її від душі люблю, вона мені рідна людина, але з кожним разом вона ображається на мене все більше і більше. Адже і ніяк їй нічого не поясниш, не розуміє, у чому помиляється.
