Як же мене задовбали! Задовбали цим фразами: «Ну, ти ж розумієш», «Ти повинна зрозуміти».
Ні, я не розумію, чому батьки купили квартиру молодшої сестри, а не мені. А коли треба щось замовити, оплатити, придбати, доставити, дізнатися, виплакатися, поскаржитися — це до мене.
Ні, я не розумію, чому, якщо є я, то моєму хлопцю, з яким разом живемо, не треба нічого готувати і робити по дому. Працюємо ми обидва багато, отримуємо практично однаково. Я не прошу мене містити (він цього не робить, швидше у мене клянчить гроші), я прошу розділити порівну обов’язки по дому.
Я не розумію, чому мій молодий чоловік не може на роботі телефонувати за весільним питань, а я можу.
Я не розумію, чому начальник з’являється в офісі в кращому разі в середині дня і на пару годин, а я повинна звітувати про всі відсутності в корпоративному порталі.
Я не розумію, чому начальник не може планувати роботу відділу, а я з-за цього повинна в третій раз переробляти проект, інший проект кидати на середині, а ще доробляти код за аутсорс-програмістом, який просто не витримав такої неорганізованості. Більше того, я повинна контролювати інших аутсорс-програмістів, але найняти ще одного в штат ми не можемо.
Задовбали!
