Жінка (і пишаюся цим)

2

А мене задовбали дівчина. Точніше, не якась конкретна, а слово «дівчина». А ще точніше — як його використовують. Пані, ви серйозно вважаєте, що умовно-симпатична з рудим волоссям, двома дітьми і коханим чоловіком — це дівчина? Це жінка, судячи з усього — розкрита у всій своїй красі, але жінка! Дівчиною вона могла бути в кращому випадку за дев’ять місяців до появи першої дитини. Але я зараз навіть не про фізіологічні особливості жіночого організму. Чомусь серед представниць прекрасної статі вкоренилася думка, що слово «жінка» однозначно вказує якщо не на літній, то вже точно на зрілий вік. А адже так хочеться бути вічно молодою! І називають себе направо і наліво дівчатами, ніби ставлячи свій вік собі в заслугу. Але в чому вона, ця заслуга? У тому, що дві людські клітини, з яких ви виросли, з’єдналися разом саме в день вашого народження, а не, скажімо, десятьма роками раніше? Ваша заслуга в цьому яка?

Не старіють, як відомо, тільки студентки другого курсу. «Дівчата», не бійтеся бути жінками! Неповторними і прекрасними вас робить далеко не тільки вік.