Працюю в книжковому відділі більше півроку. За цей час встигла звикнути до багато чого, але деякі речі від мого розуміння далекі.
Заходить дівчина, явно з «яппі», бридливим поглядом окидає полиці і прямує до мене:
— Що ви можете порекомендувати з сучасної прози?
Прошу уточнити, який саме жанр: фантастика, роман, детектив? З виглядом «що ти тут взагалі робиш, село неосвічене» презирливим тоном дівиця мовить:
— Дівчина, я ж вам сказала: з прози!
Порадила їй Бегбедера і Фрая. Не внемля моїми пропозиціями, дівчина перерила безліч полиць і пішла з гордим виглядом, залишивши мене складати все по своїх місцях і роздумувати: або фантастику вже у віршах пишуть, ми або безнаЕкшн но застаріли у своєму розумінні прози.
