Краще жувати, ніж говорити

2

Давно читаю цей сайт, з цікавістю стежу за розгортаються тут дискусіями і ні в що не лізу. Але і мене знайшла задолбашка, на яку я просто не можу не відповісти.

Шановний не офісний планктон не пройшов стадії косух, довгих волосся, плащів і тростин з перснями! До вас та іншим мудрим порадникам у мене одне прохання: заткніться.

Так, ви старші. Періоди бунтарства, субкультур і запеклого самовираження у вас вже пройшли, залишивши після себе спогади і певний досвід. Ви розумієте, що деякі речі об’єктивно смішні й безглузді, ви наперед знаєте, як на той чи інший «випендрьож» відреагує суспільство, ви знаєте, як уникнути неприємностей. Ви молодці. А тепер візьміть з полиці по пиріжку і не заважайте іншим «гойдатися» до вашого рівня, а то і вище.

Люди мають право на помилки. Люди мають право на безумства. Люди мають право не задовольнитися розповідями про чужих шишках і набити свої власні. Люди мають право на свій індивідуальний досвід.

І взагалі, згадайте себе в молодості. Багато ви про думку оточуючих думали, коли відрощували або, навпаки, збривали волосся, коли одягали екстравагантний одяг і шукали відповідні аксесуари, коли не хотіли йти на компроміс»? До багатьох порад прислухалися? Напевно, не дуже, раз у вас це все було.

А наостанок — народна мудрість: «Краще зробити і пошкодувати, ніж не зробити і пошкодувати ще більше».

Задовбали.