Коли мовчання — не золото

2

Запитували? Відповідаю! Коли ти повертаєшся з важливого співбесіди або довгоочікуваного побачення і, роздягаючись, виявляєш стрілка на колготках — це ДУЖЕ неприємно. Бачив її чоловік? Яке враження я зробила? А адже якби я знала, я могла б по дорозі купити нові колготки і переодягнутися в будь-якому громадському туалеті!

Літо, спека, центр міста. Купую велику пляшку води, умиваю дитину і себе. Будинки виявляю, що я — панда. Фарбуюся рідко, забула про туш. Скільки людей мовчки посміялася мені вслід? А адже я могла просто дістати дзеркало і серветки, туалет знову-таки зайти в тому ж Макдональдсі.

Але бувало й по-іншому. Граю з дитиною на майданчику, підходить жінка і тихо каже: «Поправте спідницю». Довгий поділ зачепився за пояс, поки возилися в пісочниці. Я б могла і в магазин, і зайти в транспорт, виблискуючи нижньою білизною.

Або їду в метро в навушниках. Стукають по плечу. Повертаюся, жінка повідомляє: «Вам штани забруднили». Витерла, як могла, серветкою. На роботі пов’язала шаль. Краще нехай обговорюють мою хвору поперек.

Спасибі вам, небайдужі люди, за те, що ви є і не мовчіть. І сама я теж обов’язково повідомлю про конфуз, що трапився у людини. А социофобы, у яких будь-яке звернення до них викликає роздратування, задовбали. Варитесь у своєму негативі з розв’язаними шнурками і рваними колготками, якщо вам так зручніше.