Чай та пряники з нещасних діточок

3

Як же мене задовбали ви, колеги-лицеміри!

Ми з невеликою ініціативною групою Квнщиків-музикантів-художників в одному флаконі під моїм керівництвом їздимо в різні чудові місця виступати і радувати народ. Кого-то по доброті душевній, когось- за гроші. Ми всі вже переросли студентство з його підробітками і приступаємо до того, щоб вивести нашу діяльність на більш професійний рівень… Точніше, це мені здавалося, що всі ми переросли студентство та ідеалізм.

Збираємося виступати в дитячому будинку. Не вперше, абсолютно безкорисливо. Різниця в одному: знайомі з одного телеканалу запропонували попутно зняти це на камеру. Дітям радість, їм сюжет, нам — радість і реклама, яка в нашій справі дуже важлива: це наше портфоліо, резюме і репутація, ми за результатами замовлення отримуємо, як і гроші.

Вгадайте, що було далі?

— Ми що, будемо робити рекламу на нещасних діточок?! — пафосно воздела руки до стелі Катя, наша новенька дівчинка. «Старенькі» зашуршали: Екшн сно, недобре-с! Я-то вырулила, але дещо хочу до тебе донести — знаю, цей сайт ти читаєш.

Дорога Катюша! Це ти живеш на повному забезпеченні багатих батьків і щосили міркуєш про своє олігарха, за гроші якого ти збираєшся заміж. Я, як дочка далеко не бідних батьків, твоєї інфантильності все ж не поділяю і не розумію, а вже решта, кому з фінансами не так пощастило, — тим більше. Ми працюємо і за свою роботу хочемо отримувати нормальні гроші. Ти не повіриш, але обладнання та костюми потребують обслуговування, а ми — в їжі. Щоб отримувати за свою майстерність гроші, нам треба «робити рекламу», інакше нас серед конкурентів просто не помітять. Ми робимо добру справу, відеоряд «рекламного сюжету» становить максимум 15-20 секунд, а працюємо ми годинами. І чим більше людей почують про нас як про фахівців, тим більшій кількості дітей ми ще покажемо наші уявлення, тому що нас запросять як професіоналів. У кожної медалі дві сторони, і це — неминуче зло, якщо ти хочеш працювати, а не розважатися в цій сфері. Але ж тобі, Катрусю, головне — показати свого папіка, що ти займаєшся «благоЕкшн ністю», а не влаштувати дітям концерт. Так-так, я пам’ятаю, як ти щоразу морщишся, варто залишити на тебе дитину.

Ти і подібні тобі лицеміри! Так, це «реклама на дітях». Так, ми робимо це, щоб розкрутитися. Так, нам потрібні гроші. Так вистачить корчити пики і брехати самим собі! Інша справа, що розкрутка нам потрібна не заради слави, а заради можливості займатися доброю, хорошою справою і не померти з голоду або від фізичного виснаження, мотаючись з однієї роботи на іншу. Ти ж займаєшся з дітьми заради пафосною пики «так, я така!», і при цьому ще і розповідаєш мені про страшну-жахливої «рекламі на дітях».

Неспроста кажуть: головна біда дитини — це навколишні дорослі. Якщо б не ці милі люди, яких треба вмовляти сотнею портфоліо просто на те, щоб вони дали добро на безкоштовний концерт для дітей, ми б у рекламі не потребували — ми б просто працювали.

Так от, ти, Катрусю, з таким ставленням можеш йти відомим маршрутом в будь-яке місце, яке тобі сподобається. Як і всі лицеміри, разом узяті.