Експериментальна назальна вакцина продемонструвала здатність зменшувати пухлини шийки матки у мишей, пропонуючи новий потенційний терапевтичний підхід у боротьбі з раком, викликаним вірусом папіломи людини (ВПЛ). Дослідження, опубліковане 12 листопада в журналі Science Translational Medicine, припускає, що вакцина може розширити можливості лікування для пацієнтів, уже інфікованих ВПЛ.
Проблема з існуючими методами лікування
В даний час більшість вакцин проти ВПЛ, наприклад Гардасил-9, є профілактичними – вони запобігають проникненню вірусу в організм. Профілактичні вакцини довели високу ефективність, нещодавнє дослідження 2024 року в Шотландії повідомило про нуль випадків раку шийки матки серед жінок, вакцинованих у віці 12 або 13 років, починаючи з 2008 року. Однак ці вакцини не ефективні проти існуючих інфекцій. Пацієнти, у яких розвивається рак шийки матки, повинні покладатися на інвазивні методи лікування, такі як хірургія, променева терапія та хіміотерапія.
Це залишає прогалину в лікуванні приблизно 660 000 нових випадків раку шийки матки, діагностованих щороку в усьому світі, переважна більшість з яких викликана ВПЛ.
Новий терапевтичний підхід
Дослідники під керівництвом Рікі Накахаші-Оучіда з Університету Чіба в Японії розробляють терапевтичну вакцину, призначену для активації імунної системи для атаки на наявні пухлини. Багато лабораторій використовують цей підхід, але команда Накахасі-Учіди обрала новий шлях: наногелева вакцина, яку вводять через назальний спрей.
Вакцина доставляє модифікований, нешкідливий білок з канцерогенного штаму ВПЛ. У мишей це викликало імунну відповідь, під час якої клітини мігрували зі слизової оболонки носа в тканини шийки матки, що призвело до зменшення пухлини.
«Я був справді в захваті від цього», — каже Накахасі-Очіда. «Я не був упевнений, що назальна вакцинація спричинить відповідь у тканинах так далеко, як шийка матки».
Такий же ефект спостерігався в попередніх експериментах з макаками, де імунні клітини націлювалися на тканину шийки матки після вакцинації.
Що далі?
Незважаючи на обнадійливі результати, вакцина все ще багато років відстає від клінічного використання. Команда прагне розширити ефективність вакцини, включивши білки з кількох штамів ВПЛ. Накахаші-Оучіда вважає, що життєздатна назальна вакцина може бути доступна протягом п’яти років за умови подальшого тестування та вдосконалення. Цей потенційний прорив може стати значним прогресом у лікуванні раку шийки матки, особливо для пацієнтів, які не можуть отримати користь від профілактичних вакцин.
