Нове дослідження підтвердило, що зразок породи, проаналізований марсоходом Curiosity, містить найрізноманітніше сімейство органічних молекул, коли-небудь виявлене на Марсі. Серед 21 виявленої молекули на основі вуглецю сім виявилися абсолютно новими для Червоної планети, що стало важливою віхою у нашому розумінні марсіанської хімії.
Хімічний прорив на Червоній планеті
Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature Communications, зосереджені на конкретному зразку породи під назвою «Mary Anning 3» — на честь видатної англійської палеонтологи. Зразок був зібраний у 2020 році в районі Марса, який колись був квітучим середовищем з озерами та струмками, перш ніж планета перетворилася на нинішню посушливу пустелю.
Аналіз виявив складний “хімічний коктейль”, що включає:
– ** Азотовмісні гетероцикли: ** молекули, які служать найважливішими попередниками РНК та ДНК.
– Бензотіофен: з’єднання, яке, як вважається, відіграє ключову роль у доставці хімічних елементів, придатних для життя, на планети за допомогою метеоритів.
– Довголанцюгові вуглеводні: включаючи декан, ундекан та додекан, які були ідентифіковані в попередніх дослідженнях.
Чому це відкриття важливо
Хоча наявність органічних молекул не є остаточним доказом існування життя в минулому, воно дає найважливіший елемент пазла: потенційну проживання.
Це відкриття значимо з двох основних причин:
1. Хімічний потенціал: різноманітність молекул вказує на те, що древній Марс володів необхідними «будівельними блоками» для підтримки біологічних процесів.
2. Стійкість: ці сполуки збереглися протягом мільярдів років, незважаючи на інтенсивне марсіанське випромінювання, яке зазвичай руйнує органіку. Таке виживання пояснюється наявністю у цьому районі глинистих мінералів, які діють як природні захисні капсули для органічних сполук.
Як було зроблено відкриття
Аналіз проводився за допомогою приладу Sample Analysis at Mars (SAM). Процес включає складну послідовність механічних і хімічних етапів:
– Буріння: роботизована рука Curiosity бурить породу, перетворюючи її на дрібний порошок.
– Нагрівання: порошок подається у високотемпературну піч усередині приладу SAM, яка випаровує зразок, щоб можна було виміряти його гази.
– «Мокра» хімія: вперше вчені використовували спеціалізований розчинник під назвою гідроксид тетраметиламонію (TMAH) для розщеплення зразка. Оскільки зразок «Mary Anning 3» був визнаний надзвичайно цінним, NASA використовувала одну з двох наявних чашок цього дорогоцінного реагенту.
Для забезпечення точності вчені зіставили результати з даними по метеориту Мурчисон – космічному каменю віком 4 мільярди років, знайденому на Землі. Те, як марсіанські молекули реагували на розчинник, точно повторювало поведінку зразків Мурчисона, що підтвердило достовірність висновків марсохода.
Погляд у майбутнє
Curiosity досліджує поверхню Марса з 2012 року. Нещодавно використавши свою останню чашку TMAH на іншій геологічній освіті – “сітчастих гребенях” (weblike boxwork ridges) – місія продовжує постачати дані, які стануть основою для майбутніх досліджень водного та біологічного минулого планети.
Виявлення настільки різноманітної органіки підкріплює теорію у тому, що древній Марс був просто безплідною пустелею, а з хімічної складністю, яка потрібна на виникнення життя.
Підсумовуючи: виявлення семи нових органічних молекул в одному зразку породи підтверджує, що древній Марс мав розвинене хімічне середовище, що значно підвищує ймовірність того, що планета колись була здатна підтримувати життя.
