В одній статті натрапила на цікавий факт: тільки в Росії дивляться серіали з рідної озвучкою. В інших країнах, не говорять по-англійськи, але охочих дивитися Хауса і Шелдона, задовольняються субтитрами. А у нас — озвучку в сту… на торренти!
Та будь ласка! І ось тут починається найцікавіше. Замість подяки в коментарях до свіжого релізом довгоочікуваної нової серії з Діном і Семом читаю лише:
— Чому так довго?
Тому що релізер — звичайні люди, у яких є робота (справжня, за неї гроші платять), сім’я, особисті турботи. Переклад і озвучення серіалів для них — хобі. Дуже трудомістка, між іншим. Переклад з англійської на російську однієї серії займає від двох годин до доби. Потім начитування тексту (і не монотонне, а з почуттям, толком, розстановкою, як профі). Потім зведення звуку — тоскний процес, особливо якщо озвучка багатоголоса. І ніхто за цю складну роботу нікому не заплатить. Тому що вимогливий глядач зневажає пожертви, йому потрібно все безкоштовно, швидко й, звичайно, якісно.
— Ой, я вже з субтитрами подивився!
Вітаю. Від душі. Релизерам дуже важливо було це почути. Це, безсумнівно, допомогло їм в озвучці. Ще раз спасибі за ваш коментар.
Я нещодавно приєдналася до невеликої реліз-групи, перекладаю виключно мультсеріали (вони теж користуються шаленим попитом). Чесно кажучи, задолбали читати потоки гніву.
Товариші сериалолюбы, будьте добрішими. Постарайтеся зрозуміти, що ми справді дуже стараємося для вас. Нам хочеться простого «спасибі».
