Через терни до терапевта

3

Прочитала історію про те, як не бачать табличок на дверях, і вирішила розповісти свою. Я працювала в реєстратурі в дитячій поліклініці: стояла за стійкою, приносила карти, записувала на прийом до лікарів. Трапився у нас ремонт: нас переставили в сусіднє вікно, а стару стійку не те що закрили, а знесли. Простір перетягнули смугастим скотчем, а для особливо злісних перегородили ще і величезною лавою з написом «Реєстратура в сусідньому вікні» і стрілкою.

Одного разу пішла я розставляти карти і бачу: стоїть поруч зі лавкою жінка з дитиною. Побачивши мене, пані впадає в крик, мовляв, варто вже півгодини, а до неї ніхто не піЕкшн шов! Я запропонувала їй записатися до окуліста.

Іноді перед бідолашної лавкою навіть вишикувалися черги. Одна нетерпляча матуся пішла в пошуках реєстратури ще далі: перелізла через лавку і скотч, продерлася через гори будівельного сміття і поліетилен, яким завісили реєстратуру, і, зайшовши до мене за стійку, стала вимагати свого.