Нове дослідження показує, що розпещені зоопінгвіни старіють швидше біологічно, ніж їх дикі побратими, незважаючи на те, що живуть довше в цілому — відкриття, яке, на думку дослідників, пропонує дивовижні паралелі з способом життя людей у розвинених країнах. Дослідження, опубліковане нещодавно, підкреслює, як надмірності та малорухливість можуть прискорити процес старіння, навіть за відсутності хижаків та суворих умов навколишнього середовища.
Парадокс пінгвінів: більш швидке старіння, довше життя
Дослідники з Університету Гельсінкі проаналізували зразки крові 64 імператорських пінгвінів, порівнявши пінгвінів із дикої природи (з острова Поссешн у Південному океані) із пінгвінами із зоопарків (Зоопарк Цюріха та Лоро Парк). Використовуючи «епігенетичний годинник» — метод вимірювання метилювання ДНК — вони виявили, що зоопінгвіни демонструють ознаки прискореного біологічного старіння. Наприклад, 15-річний зоопінгвін має біологічний вік 20-річного дикого пінгвіна.
Це означає, що хоча зоопінгвіни насолоджуються захистом від природних небезпек і необмеженою кількістю їжі, їх малорухливий спосіб життя і дієта з вільним годуванням порушують їх природні біологічні ритми. Це порушення може прискорити клітинне пошкодження та старіння на молекулярному рівні. Дивовижний поворот полягає в тому, що, незважаючи на це швидке біологічне старіння, зоопінгвіни все ж таки живуть довше в цілому, із середньою тривалістю життя 21 рік у порівнянні з 13,5 роками у диких пінгвінів.
Чому пінгвіни? Модель старіння людини
Наслідки дослідження виходять за межі біології пінгвінів. Дослідники обрали пінгвінів, тому що їх основні соціально-економічні умови суттєво не змінилися за століття, що забезпечує рідкісне контрольоване середовище для вивчення старіння. Імператорські пінгвіни живуть довго (до 40 років), що робить їх ідеальними об’єктами спостереження за впливом чинників життя.
Збільшення споживання їжі та зниження рівня фізичної активності у зоопінгвінів імітують аналогічне зрушення у сучасному способі життя людини. Дослідження також порівняло закономірності старіння пінгвінів з даними про людей, зокрема, використовуючи куріння як відомий фактор, який прискорює старіння, для перевірки моделі. Результати показують, що біологічні механізми, що керують старінням у пінгвінів, напрочуд схожі на механізми у людей.
За межами риби та вправ: епігенетика та спосіб життя
Дослідження поглиблюється в епігенетику – область, що вивчає, як довкілля та поведінка впливають на експресію генів, не змінюючи послідовності ДНК. Епігенетичний годинник показав, що у зоопінгвінів відбулися зміни в генах, пов’язаних із споживанням поживних речовин, зростанням, загибеллю клітин, здоров’ям серця та фізичною активністю. Ці зміни дозволяють припустити, що недолік складності навколишнього середовища, психосоціальний стрес та зміна кишкової мікрофлори також можуть сприяти прискореному старінню.
Дослідники зараз тестують, чи може збільшення фізичних вправ та зниження споживання їжі звернути ці ефекти у пінгвінів у неволі. Більш чіткий висновок зрозумілий: усвідомлене харчування та фізична активність, мабуть, життєво важливі збільшення тривалості життя, як для пінгвінів, а й у людей.
На закінчення: дослідження пінгвінів підкреслює критичну зв’язок між способом життя та старінням. Хоча сучасні зручності можуть продовжити загальну тривалість життя, вони можуть прискорити біологічний розпад, якщо їх не врівноважувати активністю та усвідомленим споживанням. Ці висновки є суворим нагадуванням у тому, що навіть відсутність природних загроз малорухливий, надмірний спосіб життя може мати свою ціну.
