Широкий огляд 17 досліджень показує, що володіння кішкою може значно збільшити ризик розвитку шизофренії та пов’язаних з нею розладів, потенційно подвоюючи шанси людини. Аналіз, проведений дослідниками Квінслендського центру психічного здоров’я в Австралії, охопив десятиліття досліджень в 11 країнах, включаючи США та Великобританію.
Асоціація паразитів: Toxoplasma gondii
Потенційний зв’язок пов’язаний із впливом Toxoplasma gondii, поширеного паразита, який зустрічається в котячих фекаліях і недовареному м’ясі. Хоча зазвичай нешкідливий, T. gondii можуть проникати в центральну нервову систему, впливаючи на нейромедіатори та потенційно змінюючи поведінку. Паразит спостерігався у змінах особистості, психотичних симптомах і навіть неврологічних розладах, хоча прямий причинно-наслідковий зв’язок залишається недоведеним.
Змішані результати дослідження
Докази не переконливі. Деякі дослідження вказують на кореляцію між контактом з котами в дитинстві та підвищеним ризиком шизофренії, тоді як інші не виявляють зв’язку. Неузгоджені результати можуть бути наслідком різних методологій, розмірів вибірки та контрольних факторів. Одне дослідження не виявило зв’язку між володінням кішкою до 13 років і подальшим розвитком шизофренії, але виявило значний зв’язок, коли період перебування котів було звужено до 9–12 років.
Роль котячих укусів
Цікаво, що дослідження показують, що котячі укуси можуть бути більш тісно пов’язані з певними психологічними рисами. Одне американське дослідження студентів-психологів не виявило зв’язку між володінням кішкою та результатами шизотипії (вимірювання рис особистості, пов’язаних із шизофренією), але ті, кого вкусив кіт, отримали вищі бали за відповідними шкалами. Це свідчить про те, що інші патогени, такі як Pasteurella multocida (виявлені в котячій слині), також можуть відігравати певну роль.
Обмеження дослідження
Більшість проаналізованих досліджень були дослідженнями випадок-контроль, які не можуть встановити причину та наслідок. Крім того, багато досліджень вважалися низькоякісними з суперечливими результатами. Дослідники наголошують на необхідності більших, репрезентативніших вибірок і кращих контрольованих досліджень, щоб визначити справжній ступінь зв’язку.
Що це означає?
Хоча результати викликають занепокоєння, вони не доводять, що коти викликають шизофренію. Зв’язок може бути зумовлений іншими факторами, такими як основна генетична схильність або вплив навколишнього середовища. Однак послідовний сигнал у кількох дослідженнях вимагає подальшого вивчення.
Дослідники дійшли висновку, що необхідні більш якісні дослідження, щоб зрозуміти, чи може володіння кішкою бути потенційним фактором зміни ризику психічних розладів. Огляд підтверджує зв’язок, але для остаточних висновків потрібні вагоміші докази.
“Наш огляд підтверджує зв’язок між володінням котами та розладами, пов’язаними з шизофренією. Потрібні додаткові високоякісні дослідження, засновані на великих, репрезентативних вибірках, щоб краще зрозуміти, чи може володіння котами бути потенційним фактором, що змінює ризик психічних розладів”.
