Місія Artemis II офіційно відкрила нову епоху в освоєнні космосу. У понеділок екіпаж корабля Orion під керівництвом NASA побив давній рекорд, встановивши максимальну можливу дистанцію від Землі, коли-небудь пройдену людиною, перевершивши досягнення місії Apollo 13 1970 року.
Це досягнення є поворотним моментом для програми Artemis, яка є технологічним мостом між місячними місіями минулого та амбітною метою — відправкою людей на Марс.
Подорож, що б’є рекорди
Приблизно о 13:56 за східним часом (EDT) у понеділок космічний корабель Orion подолав попередню позначку 248 655 миль (400 000 км). Полетівши ще далі в глибокий космос за межі навколоземної орбіти, екіпаж із чотирьох людей довів можливості сучасних систем для далеких космічних перельотів.
Канадський астронавт Джеремі Хансен, розмірковуючи про масштаби цього подвигу, зазначив, що цей рубіж — данина поваги до «неймовірних зусиль і досягнень» першопрохідців, які йшли перед ними.
Погляд на незвідане: зворотний бік Місяця
Основним завданням місії на даному етапі став високовисотний обліт зворотного боку Місяця — півкулі, яку ніколи не видно із Землі. Хоча супутники вже нанесли цю область на карти з орбіти, ця місія надала першу нагоду людському оку побачити величезні кратери та лавові рівнини Місяця поблизу.
Щоб відобразити цей безпрецедентний вигляд, екіпаж використав цілий арсенал високотехнологічних інструментів:
– Професійні цифрові дзеркальні камери (DSLR) із ширококутними та високозумними об’єктивами.
– Бездзеркальні камери, призначені для імітації людського зору.
– Захищені відеокамери, встановлені на крилах сонячних батарей для безперервної панорамної зйомки.
– Особисті смартфони для документування повсякденних буднів у глибокому космосі.
Крім простої фотозйомки, вчені NASA наголосили на важливості “людського спостереження”. Доктор Келсі Янг, керівник місячного наукового напряму NASA, зазначила, що людський мозок має унікальну здатність вловлювати найтонші нюанси кольору, текстури та геологічних особливостей, які цифрові сенсори можуть втратити.
40 хвилин тиші
Найважчим психологічним випробуванням для місії стала фаза втрати сигналу. Коли Orion зник за масивом Місяця, весь радіо- і лазерний зв’язок із Землею було перервано. На 40 хвилин астронавти опинилися в повній ізоляції від центру управління польотами та своїх сімей.
Перед тим як настала тиша, пілот Віктор Гловер передав публіці зворушливе послання: * «Поки ми готуємося до виходу із зони радіозв’язку, ми все одно відчуватимемо ваше кохання із Землі… Побачимося з того боку»*.
Коли зв’язок нарешті відновився, полегшення було майже відчутним. Перші слова астронавта Крістіни Кох — «Так чудово знову чути Землю» — підкреслили всю глибину ізоляції, що супроводжує подорожі до глибокого космосу.
Небесне видовище
У міру руху корабля по місячній орбіті екіпаж став свідком рідкісного явища: повного сонячного затемнення з погляду Місяця. Коли Місяць закрив Сонце, астронавти змогли спостерігати сонячну корону — мерехтливу зовнішню атмосферу Сонця, яка зазвичай прихована через сліпучий блиск.
Чому це важливо
Місія Artemis II – це набагато більше, ніж просто серія рекордних польотів; це критичне стрес-тестування обладнання та протоколів життєзабезпечення, необхідних для тривалих космічних перельотів.
Успішно подолавши зворотний бік Місяця і впоравшись із періодами відсутності зв’язку, NASA збирає дані, необхідні для:
1. Перевірки систем життєзабезпечення та навігації корабля Orion.
2. Підготовка до майбутнього повернення людей на поверхню Місяця (вперше з 1972 року).
3. Закладки фундаменту для набагато складнішої подорожі до Марса.
«Ми досліджуватимемо. Ми будуватимемо кораблі. Ми повертатимемося знову… Але зрештою ми завжди вибиратимемо Землю. Ми завжди обиратимемо один одного». – Крістіна Кох
Висновок
Обліт в рамках Artemis II успішно довів, що людство здатне просунутися в космос далі, ніж будь-коли, перетворюючи рекордну дистанцію на трамплін для наступного великого кроку в освоєнні Всесвіту.
