Нова наукова Знахідка вражає уяву, виявляючи вражаючу паралель між двома, здавалося б, абсолютно різними етапами життя: періодом народження та прогресуючим нейродегенеративним розладом, відомим як хвороба Альцгеймера. Дослідники виявили, що новонароджені та пацієнти з хворобою Альцгеймера демонструють подібний біологічний маркер – підвищений рівень специфічного білка, що ставить під сумнів наше розуміння ролі цього білка в розвитку та дегенерації мозку.
Ключ до розуміння: фосфорильований тау-p-tau 217
Центральним елементом цього відкриття є фосфорильований тау (p-tau), особливо його варіант p-tau 217. Цей білок давно відомий як біомаркер хвороби Альцгеймера: його підвищена концентрація в крові вважається прямим наслідком накопичення амілоїдних бляшок у мозку. Однак, на відміну від пацієнтів з хворобою Альцгеймера, новонароджені не мають ознак цих патологічних змін. Це піднімає питання: якщо у немовлят підвищений рівень p-tau 217, то чому це не призводить до погіршення когнітивних функцій? Відповідь, мабуть, криється в зовсім іншому, здоровому процесі розвитку.
Масштабне дослідження: погляд зсередини
Щоб розгадати цю загадку, міжнародна група дослідників зі Швеції, Іспанії та Австралії провела масштабне дослідження, яке охопило понад 400 осіб. Аналіз включав зразки крові новонароджених (як доношених, так і недоношених), молодих людей, людей похилого віку та пацієнтів, у яких діагностовано хворобу Альцгеймера. Результати виявилися приголомшливими: у новонароджених спостерігалися найвищі концентрації p-tau 217, що перевершували навіть показники у пацієнтів з хворобою Альцгеймера. Особливо високий рівень білка виявлявся у недоношених дітей, і поступово знижувався з плином перших місяців життя, стабілізуючись на рівні, характерному для дорослих.
Перший прямий вимір: новий етап у дослідженнях
Попередні дослідження на тваринах вказували на можливу роль фосфорильованого тау у розвитку мозку. Однак, це нове дослідження стало першим, в якому було проведено пряме вимірювання рівня p-tau 217 в крові новонароджених. Це дозволяє отримати набагато більш чітке уявлення про функціонування цього білка в критичний період розвитку мозку. Немов заглянути всередину динамічної будівництва, спостерігаючи, як цеглинки будуються в складну структуру.
Подвійна роль: будівництво та руйнування
Що робить це відкриття особливо інтригуючим, це контраст у поведінці p-tau 217 у різних контекстах. При хворобі Альцгеймера цей білок пов’язаний з утворенням токсичних Тау-клубочків, які пошкоджують клітини мозку і призводять до когнітивного зниження. Однак у новонароджених підвищений рівень p-tau 217, здається, корисний для здоров’я, сприяючи зростанню нейронів і формуванню зв’язків між ними – ключових процесів у формуванні мозку, що розвивається. Уявіть собі, як один і той же будівельний матеріал може як зміцнювати фундамент будівлі, так і руйнувати його конструкцію, в залежності від способу застосування.
Зв’язок з гестаційним віком: передчасний розвиток
Дослідження також показало, що рівень p-tau 217 тісно пов’язаний з гестаційним віком. У недоношених дітей рівень білка значно вищий, що вказує на його можливу роль у прискоренні розвитку мозку у дітей, народжених передчасно. Наче організм дитини намагається надолужити згаяний час, активізуючи процеси, які зазвичай відбуваються пізніше.
Надія на майбутнє: нові методи лікування
Найбільш перспективним аспектом цієї роботи, опублікованої в журналі “Brain Communications”, є натяк на те, що мозок, можливо, має вбудований захист від руйнівного впливу тау. Новонароджені можуть переносити високий рівень фосфорильованого тау без видимого пошкодження, навіть отримуючи від цього користь. “Ми вважаємо, що розуміння того, як працює цей природний захист і чому ми втрачаємо його з віком, може стати основою для розробки нових методів лікування. Якщо ми зможемо дізнатися, як мозок новонародженого контролює Тау-активність, ми зможемо одного разу імітувати ці процеси, щоб уповільнити або зупинити розвиток хвороби Альцгеймера”, – заявляє Фернандо Гонсалес-Ортіс.
Поворотний момент в діагностиці
Плазмовий p-tau 217 нещодавно отримав схвалення FDA для використання в діагностиці хвороби Альцгеймера, що робить його все більш важливим інструментом у клінічній практиці. Автори підкреслюють необхідність подальшого вивчення механізму підвищення рівня p-tau 217, особливо для правильної інтерпретації результатів клінічних та епідеміологічних досліджень та для розробки ефективних лікарських засобів. Це дослідження також вказує на те, що амілоїдні бляшки, можливо, не є єдиною або навіть головною причиною підвищення рівня р-тау217.
Довідка:
“Потенційна подвійна роль фосфорилювання тау: фосфорильований тау217 в плазмі у новонароджених і при хворобі Альцгеймера”, Фернандо Гонсалес-Ортіс, Якуб Вавра, Емма Пейн, Бьорн-Ейвінд Кірсебом, Ульріка Сьебом, Кріштіану Сантос, Хорді Хульвес, Кейтлін Крамер, Девід Залцберг, Лайя Монтоліу-Гайя, Майкл Тертон, Пітер Харрісон, Енн Хеллстрем, Хенрік цеттерберг, тормод флудбі, Марк Суарес-Кальве, Роберт Д.Сандерс та Кай Бленнов, 7 червня 2025 р.,”мозкові Комунікації”.
DOI: 10.1093/braincomms/fcaf221
