Уявіть, що ви купили апельсини, а на наступний день прийшли в магазин і, грізно потрясаючи пакетом, питаєте: чому, мовляв, вони зі смаком апельсинів, а не бананів?
Абсурд? Тоді чому купа людей через пару місяців відносин починають обурюватися рисами своїх партнерів, про яких вони прекрасно знали спочатку?
На початку: «Ти така молодець, що працюєш, а не сидиш на шиї у хлопців. А домашні обов’язки поділимо навпіл».
Через півроку відносин і місяці спільного проживання: «Чому я повинен працювати з дому? Ти жінка чи ні? Ах, ти працюєш? Я теж працюю. Навіщо ти мені, якщо не виконуєш всі домашні справи?»
На початку: «Він такий цікавий, займається екстремальними видами спорту, не те що інші хлопці: будинок-офіс-дім».
Через чотири місяці: «Цей дебіл знову поїхав стрибати з парашутом! Він не хоче сидіти зі мною вдома!»
На початку: «Добре, що ти робиш макіяж і не ходиш аби в чому. Не люблю дівчат, які погано виглядають».
Через рік: «Ти задовбали кожен день возитися зі своєю косметикою! Ти знову половину своєї зарплати витратила на шмотки (бюджет був роздільний)»!
На початку: «Ой, він у мене такий романтичний, вірші пише. Звичайно, не працює, він же займається творчістю. Він такий тендітний, йому не напружуватися».
Через три місяці: «Ти задовбав сидіти вдома! Я вкалую, годую тебе, а ти тільки свої вірші і пишеш»!
Це найяскравіші випадки з моїх відносин і відносин моїх друзів. Я розумію, що в процесі можуть спливти нові риси людини. Але тут-то спочатку було зрозуміло, як партнер звик жити.
Задовбали!
