Нове генетичне дослідження підтверджує, що перші люди досягли Австралії та навколишніх земель приблизно 60 000 років тому не через одну міграцію, а двома окремими маршрутами. Це відкриття вирішує давні дебати серед археологів щодо часу та маршруту раннього заселення регіону.
Суперечлива історія заселення Австралії
Питання про те, коли люди вперше заселили Австралію, обговорюється десятиліттями. Попередні генетичні дослідження вказували на дати появи в діапазоні від 45 000 до 65 000 років тому. Нові дані, засновані на аналізі майже 2500 зразків мітохондріальної ДНК корінних народів Австралії, Нової Гвінеї, Океанії та Південно-Східної Азії, зміцнюють докази більш ранньої дати поселення, одночасно розкриваючи складність міграцій.
Сахул: стародавній суперконтинент
Щоб зрозуміти міграції, важливо знати, що Австралія, Тасманія і Нова Гвінея колись були з’єднані в єдину сушу, відому як Сахул в епоху плейстоцену. Цей суперконтинент був відділений від материкової Азії підвищенням рівня моря приблизно 9000 років тому. Нове дослідження проливає світло на те, як люди перетинали цю територію ще раніше, коли рівень моря був нижчим.
Два шляхи міграції: північний і південний
Дослідження під керівництвом археолога Мартіна Річардса виявило генетичні зв’язки між сучасним і стародавнім населенням разом із археологічними та кліматичними даними. Результати вказують на два окремих маршрути від стародавньої суші Зонда (сучасна Південно-Східна Азія) до Сахулу.
- Південний маршрут: Мігранти подорожували через Малайзію, Яву та Тимор, висадившись у Сахулі, на захід від Дарвіна. Приблизно 64% першої хвилі походять від цих ранніх піонерів.
- Північний маршрут: окрема група пройшла ланцюгом островів від Філіппін і Сулавесі до Папуа-Нової Гвінеї, зрештою досягнувши Сахул через північний Квінсленд. Приблизно 36% першої хвилі пов’язані з цим міграційним шляхом.
Генетична спадщина та подальші дослідження
За оцінками дослідників, у той час як північний шлях вніс значний внесок у генетичний склад ранніх популяцій сахулів, південний шлях був домінуючим, особливо в Австралії, де дві третини ліній походять від цього шляху. Деякі з перших північних мігрантів також продовжили рух до архіпелагу Бісмарка та Соломонових островів незабаром після висадки в Сахулі.
Дослідження також підкреслює критичну прогалину в сучасних знаннях: відсутність стародавньої ДНК з південної Азії та Сахулу. Ці відсутні дані могли б забезпечити більш точний графік цих генетичних подій і поглибити наше розуміння найдавніших міграцій людей у регіоні.
На завершення це дослідження надає вагомі генетичні докази більш складної та більш ранньої історії заселення Австралії, ніж вважалося раніше. Подвійні міграційні маршрути кидають виклик попереднім припущенням і підкреслюють дивовижну здатність ранніх людей адаптуватися, долати величезні відстані та заселяти нові землі.
