Астрономи ідентифікували найбільший протопланетний диск, який коли-небудь спостерігали, що обертається навколо молодої зірки IRAS 23077+6707, розташованої приблизно за 1000 світлових років від Землі. Це відкриття не лише питання розміру; диск надзвичайно турбулентний і простягається далеко за межі того, що зазвичай спостерігається в системах формування планет.
Що таке протопланетні диски?
Протопланетні диски є місцями народження планет. Ці закручені структури пилу та газу оточують молоді зірки, забезпечуючи сировину для формування планет. З часом газ потрапляє на зірку, а решта матеріалу конденсується, утворюючи планети. Величезний розмір і хаотична природа диска навколо IRAS 23077+6707 кидає виклик існуючим моделям формування планет.
Масштаб і структура диска
Диск простягається на вражаючі 644 мільярди кілометрів (400 мільярдів миль), що приблизно в 40 разів перевищує діаметр нашої Сонячної системи. Його величезні розміри дозволяють припустити можливість утворення кількох газових гігантів. Структура також вражає: диск видно з краю, нагадуючи гамбургер із сяючим верхнім і нижнім шаром пилу та газу.
Однак диск асиметричний. Одна сторона характеризується помітними ниткоподібними структурами, а інша сторона має гострий чистий край. Ця асиметрія вказує на те, що динамічні процеси, такі як нещодавнє надходження матеріалу або взаємодія з навколишнім середовищем, активно формують диск.
Чому це відкриття є важливим
Цей диск унікальний, оскільки забезпечує безпрецедентний рівень деталізації для вивчення формування планет. Високоякісні зображення з телескопів Hubble і James Webb показують рівень активності та хаосу в планетарних колисках, якого вчені ніколи не очікували. Зірка в центрі є або масивною гарячою зіркою, або подвійною системою, що ще більше ускладнює ситуацію.
За оцінками, маса диска в 10–30 разів перевищує масу Юпітера, що забезпечує достатньо матеріалу для формування кількох газових гігантів. Це робить його винятковим випадком для вивчення формування планетних систем в екстремальних умовах.
“Ми були вражені асиметрією цього диска”, – сказав доктор Джошуа Беннетт Ловелл, астроном з Центру астрофізики Гарвардського Смітсонівського інституту. «Хаббл дав нам можливість зблизька побачити хаотичні процеси, які утворюють диски під час створення нових планет».
Це відкриття піднімає важливі питання про те, як планети формуються в таких масивних середовищах. Хоча основні процеси можуть бути подібними до тих, що відбуваються в нашій Сонячній системі, масштаб і турбулентність IRAS 23077+6707 можуть призвести до зовсім інших результатів.
Зрештою, це відкриття не дає відповідей, але відкриває нові шляхи для дослідження. Результати будуть опубліковані в The Astrophysical Journal і, безумовно, стимулюватимуть подальші дослідження складної динаміки формування планет.
Ця система дає рідкісну можливість спостерігати за народженням планет у реальному часі, обіцяючи цінну інформацію про різноманітні середовища, в яких формуються планети.
