Потужний сонячний шторм у травні 2024 року під назвою Ханно спричинив безпрецедентний колапс плазмосфери Землі, критичного щита від шкідливого космічного випромінювання. Супутникові дані японської місії Arase показали, що захисний шар зменшився лише до 20% від свого нормального розміру, підкреслюючи вразливість навколоземного космосу до екстремальних сонячних явищ. Ця подія, одна з найсильніших геомагнітних бур за понад два десятиліття, різко стиснула магнітне поле Землі, спричинивши широкомасштабні порушення.
Критична роль плазмосфери
Плазмосфера — це кільцеподібна область заряджених частинок, що оточують Землю та обертаються разом із магнітним полем планети. Він служить буфером від частинок високої енергії від Сонця, захищаючи супутники, радіосигнали та навігаційні системи, такі як GPS. Як правило, зовнішня межа цього регіону, плазмопауза, розташована приблизно на 44 000 кілометрів над Землею.
Безпрецедентне стиснення під час шторму Ханно
Під час травневого шторму 2024 року плазмопауза впала лише до 9600 кілометрів лише за дев’ять годин — неймовірно швидке скорочення. Шторм Ханно був не окремою подією, а серією потужних сонячних викидів, які постійно бомбардували Землю плазмою. Стиснуте магнітне поле не тільки втягнуло плазмосферу всередину, але й виснажило її більше чотирьох днів, що є найдовшим періодом відновлення, коли-небудь зафіксованим місією Arase.
Роль «негативних штормів» у тривалих збоях
Дослідники з Університету Нагоя виявили, що шторм спочатку сильно нагрів полярні регіони, а потім спричинив падіння кількості заряджених частинок в іоносфері, уповільнивши відновлення. «Негативний шторм» фактично заблокував приплив свіжих частинок, необхідних для поповнення плазмосфери. Ця перерва подовжила колапс, продемонструвавши, наскільки взаємопов’язані шари земної атмосфери під час екстремальних явищ космічної погоди.
Наслідки для технології та прогнозування
Тривалі відключення можуть вплинути на точність GPS, порушити роботу супутників і ускладнити прогноз космічної погоди. Оскільки сонячна активність продовжує зростати в поточному сонячному циклі, розуміння швидкості ерозії та відновлення плазмосфери є життєво важливим для захисту критичної інфраструктури на Землі. Висновки, опубліковані в Earth, Planets and Space, підкреслюють зростаючу потребу в покращеному прогнозуванні та стратегіях пом’якшення космічної погоди.
Шторм Ханно служить яскравим нагадуванням про потенціал сонця порушувати процеси та підкреслює важливість поточних досліджень динаміки космічної погоди. Постійний моніторинг і аналіз будуть критично важливі для захисту нашого суспільства, яке все більше залежить від космосу.
