Здоровя в руках мудаків

3

Провінційне містечко. Невеликий магазинчик самообслуговування на три каси, що працює до десяти. Товар викладений, цінники на місці, менше півгодини до кінця робочого дня. Працівники упівголоса діляться планами на вихідні.

До касі рухається неабияк посивілий чоловік років п’ятдесяти з чим-то. В кошику — вечеря холостяка: хліб, крабові палички, пляшка горілки і два пакета котячого корму. То на закусь, то правда кішку завів.

Підходить до каси, жбурляє кошик, ледь не переїхавши пальці бідному касиру, презирливо фиркає, заглянувши у виріз її форменого жилетки.

— Здрастуйте! — через силу посміхається дівчина.
— …
— Пакет потрібен?
— Природ-ного! — вимовляє, як мені здалося, на зміїному мовою.

Дівчина вибиває пакет, мужик вистачає його і тицяє касиру в обличчя:

— Ти че, зовсім е$послизнулася? Ти на х#я мені його сунеш? Ти тупий? Мені потрібен маленький!
— Вибачте, але маленькі скінчилися ще вчора, а нових поки що не завезли.
— Ну че, соска, пробиватися за ціною маленького! Я платити не буду!

У касира від несподіванки очі на мокрому місці. Тихенько зітхає, швиденько сканує весь товар.

— Дисконтна картка у вас є?
— На х#й вона мені здалася? Своєю пробий.
— На жаль, у мене немає карти, але навіть якщо б і була, особисті речі на касі я не маю права.
— Та ти взагалі права ні на що не маєш! Я сказав: пробий своєї! Керуючого сюди! Господаря! Живо! Набрали тут по оголошенню!
— Керуюча працює тільки по буднях з дев’ятої до шостої вечора. Зараз майже десять неділі, її немає.
— Мене не еб#т! Дзвони, нехай ця соска їде сюди! Я вас навчу працювати!

Краєм ока помічаю, як на сусідній касі касир крадькома натискає кнопку — тоді подумав, що тривожну, але, як виявилося, для виклику адміністратора.

— З вас двісті шістдесят рублів вісімдесят копійок, — резюмує касир.

Мужик кидає на підлогу перед касою дві сотні.

— Решту сама вкладеш, ідіотка! Де керуюча? Чому ще не подзвонили?

Підбігає адміністратор.

— Здрастуйте, я адміністратор, що у вас сталося?
— Пфф, ще одна б$#діна малолітня! І де вас понабирали таких? Загалом, так. Якщо ти цю мокрощелку не звільниш прямо щас, я їй рило начищу. Вона мені нахамила, обсчитала, і взагалі вона не зрозумій що робить!
— Ір, що сталося? Здачу неправильно дала?

Касир ковтає, вказує на дві сотні, так і валяються на підлозі, простягає адміністратору чек мужика.

— Двісті? — здивовано піднімає брови та. — Вибачте, але ви не доплатили шістдесят один рубль.
— І не буду.
— Чому? Боюся, вам доведеться викласти частину товару, якщо не вистачає грошей.
— А ти не бійся. Вас, дур таких, вчити треба. Перед людьми — людьми, зверніть увагу! — треба гонор свій прикрити. Інакше і з е$алу отримати легко.

Стає зрозуміло, що людина трохи не в собі. Викликати поліцію безглуздо — що вони зроблять з ідіотом? Нічого. Мужик повертається до касі.

— Ти че, взагалі втратила нюх? Ти че мені товар в мішок не склала? Живо!

Поки касир збирає покупки виродка, він каже далі:

— Ну і гівно ваша крамниця! Так в Пітері мені за дві секунди все пробили, в пакет склали, знижку зробили подарунок дали і донесли до будинку! А ці виродки взагалі ні х#я не вміють…

Продовжуючи свій монолог, видаляється. Адміністратор простягає бідному касиру хустку:

— Все, Іріша, час без десяти, давай закриватися. Не вистачало ще другого такого мудака ж.

Проходжу на касу, розраховуюся, йду.

Я не міг втрутитися в скандал. Я — найнятий компанією «таємний покупець». Крім мене, цього придурка, двох касирів і адміністратора, в магазині нікого не було. Підозрюю, що трохи пізніше дівчата викликали поліцію, і мудака просто відвезли в кутузку, але не факт.

Вся сіль в тому, що через тиждень я потягнув ногу і пішов на прийом до лікаря. До мого зловтіхи, їм виявився той самий придурок з магазину. Я був надзвичайно незадоволений якістю роботи і як слід пропісочив докторишку. Він був — ні, не здивований і навіть не здивований моєю мовою. Він був в ах#тобто Я хотів дістатися і до головного лікаря, але вирішив, що перегравати не варто.

За результатами обробки заповненій мною анкети про відвідування магазинчика касиру виписали непогану премію. Але навряд чи вона заповнить витрачені дівчиною мільярди нервових клітин.