Запитання від іноземців на Мамаєвому кургані (7 фото + текст)

47

Надія Ложечкина, що працює більше 40 років гідом і перекладачем на Мамаєвому кургані у Волгограді, розповіла про те, які питання задають їй іноземці під час екскурсій по символу пам’яті найважливішою битви Великої Вітчизняної війни. Ці питання бувають самими різними, смішними і не дуже, про що запам’ятовуються з них ми поговоримо далі.

«Якось біля самих ніг Батьківщини-матері літній німець довго дивився вниз, щось шукав очима, а потім сказав: «Я тут ногу втратив». Виявилося, що він брав участь у Сталінградській битві», — розповідає Надія Ложечкина. За її словами, в 70 — 80-ті роки німці були особливо ввічливими і часто запитували про те, де знаходяться останки їхніх солдатів. «Тіла німців через кілька років після битви впізнавали за бляшкам ременів, кортикам, нагород, адже армія Паулюса вся була нагороджена. Німців ховали в їх же окопах, засипали каустичною содою і підпалювали, щоб не було інфекції», — каже гід і додає: «Мій батько, учасник Сталінградської битви, підполковник КДБ, розповідав, що під час робіт з перепоховання в місті говорили: «Одне відро – одна людина». Останки солдатів, коли їх переносили з одного місця на інше, вміщалися у відрі». Точно також надходили не тільки в СРСР. Старше покоління сприймає цю інформацію мовчки, а ось молоде говорить про те, що це варварський метод.

Запитання від іноземців на Мамаєвому кургані (7 фото + текст)

Зараз німці цікавляться тим, де покояться тіла їх «героїв» і чому тут немає пам’ятників їх воїнам. Надія Ложечкина каже: «Ще Вучетича (скульптора) добряче набридли німецькі запити поставити пам’ятник. Є відомості нібито Брежнєву запропонували побудувати від кордонів Волгограда і до Бреста автобан безкоштовно за пам’ятник німецькому солдату на Мамаєвому кургані. Він відмовився». Коли один турист з Німеччини запитав, чому в залі слави на священній для нашого народу землі звучить композиція «Мрії» німецького Роберта Шумана, екскурсовод сказала: «Я пояснила, що ми не змішуємо німців і фашистів. Насправді багато мелодій розглядали для Залу військової слави, а з-за особливої форми приміщення більшість не звучало. А Шуман підійшов ідеально».

Запитання від іноземців на Мамаєвому кургані (7 фото + текст)

На одній екскурсії один німець тихо сказав іншому «Фрау несе пропаганду», але це почула Надія Ложечкина. «Я це почула, – згадує гід. – Була зима, а я люблю німців водити на екскурсії взимку. Думаю, зараз я вам покажу пропаганду. Керівництво дало мені на екскурсію 20 хвилин, так як німці були легко одягнені. Але замість цього я повільно-повільно, по всьому кургану водила їх півтори години. Коли вони намагалися втекти, я кажу: «А куди ви біжите, ви не хочете віддати данину пам’яті загиблим солдатам?» Їх потім довго відпоювали горілкою».

Запитання від іноземців на Мамаєвому кургані (7 фото + текст)

Найважче вести екскурсії для американців. «Ось, наприклад, скажеш німцям – не розбігайтеся, вони будуть йти за тобою. А американці тут же відкриють рот і розбіжаться, – каже Надія Ложечкина. – Вони розкуті до межі». В 70-е один американець сказав: «Ви ставите пам’ятник за кілька мільярдів, а у вас їсти нічого, у вас в магазинах немає їжі, нічого не можна купити». «Я запропонувала йому поставити це питання групі росіян, які стояли тут же біля підніжжя Батьківщини-матері, – згадує той епізод гід. – Жінка років 45 як почула, руки в боки уперла і каже йому: «Ах ти мурло американське!» Я стою і думаю, як перекласти «мурло». Сказала туристу: «Вона сердиться на вас і називає амегісап idiot». Тут же російські чоловіки, що стояли поруч, кажуть: «А давайте ми йому навтыкаем. Він відразу все зрозуміє». Обійшлося без бійки, а американцеві я порадила більше не ставити це питання, інакше поб’ють де-небудь».

Запитання від іноземців на Мамаєвому кургані (7 фото + текст)

Як-то внучка однієї графині, яка є далекою родичкою графа Вітте, поцікавилася, що кричить «Батьківщина-мати» і не матюки це слова. «Бабуся цієї дівчини тут же покрилася плямами, – розповідає Надія Ложечкина. – Як з’ясувалося, внучка пише дисертацію про російською мате і хоче почути приклади. Вона говорила, що «в Ленінграді один кагебешник в погонах розповів їй кілька матюків». І показує мені записну книжку, а там: йолки-палки, шульки-мульки, тралі-валі, залізно, чувак. Питає: «Це міцні слова?» Я кажу: «Дуже. А ще запиши саме міцне слово: Ешкін кіт».

Запитання від іноземців на Мамаєвому кургані (7 фото + текст)

У 2000-х туристів цікавило питання, чому росіяни такі агресивні. «Особливо часто це запитання задавали після 2008 року, – пояснює гід. – Мовляв, жінка махає мечем і загрожує всьому світу, жінка не повинна тримати в руках меч. А я відповідаю: «Ви в Польщі були? Це агресивна країна». Ні, кажуть, демократична. А символ Варшави – жінка з шаблею. Мовчать у відповідь». Часом питання можуть бути дурними, наприклад, «Це Шварценеггер або Сталлоне?» або «Якого розміру ліфчик біля Батьківщини-матері». «Хам, – обурюється гід. – Я йому відповіла, що не більше, ніж у Статуї свободи. Але і серед наших теж такі бувають персонажі. Кілька років тому приїжджав великий чиновник. Я проводила екскурсію для його дружини і дочки. І дівчина років 16, москвичка, запитує: «Ну і де у цієї баби м’яч? У нас так і кажуть – жінка з м’ячем». Молоде покоління не завжди вшановує пам’ять героїв і тому якось один російський хлопець заявив, що не гинув б «заради шматка ганчірки», інший сказав: «Теж мені переможці… З голим задом переможці». «Я запитую у нього, а що ж тобі не подобається, – переказує розмову гід. – А він каже: «У нас доріг немає, нічого немає, живемо погано, села вимирають. А як чудово живуть німці. Треба було здатися. І ми були б вбудовані в Європу». Один американець і зовсім заявив, що росіяни — це недолюдина, які жертвують своїм життям, тому що у них нібито немає інстинкту самозбереження.

Запитання від іноземців на Мамаєвому кургані (7 фото + текст)

А якось один американець заявив, що перейменування міста — це відхід від культу особистості. «Адже за кордоном ніхто не знає Волгоград, хоча і Сталінград теж мало хто знає, в основному люди у віці, – розповідає екскурсовод. – Якось у літаку я познайомилася з французької стюардесою. Коли вона дізналася, що я з Сталінграда, почала розпитувати, що і як. Я розповіла, вона загорілася, сказала, що обов’язково приїде з сином у наше місто, щоб він все це побачив. Мені духу не вистачило сказати, що немає такого міста Сталінград». Трохи більше року тому китайці поставили запитання «Ви нам про Сталінград розповідаєте, а у нас в посвідченні про відрядження написано Волгоград. Це інше місто?». «Коли я їм пояснила, що назва поміняли, – каже Надія Михайлівна, – вони сказали: «Ви так вільно поводитися зі своєю історією». Особливе враження на туристів завжди справляє скульптура «Скорботна мати». «Пам’ятаю, як одна літня американка заплакала тут. Виявляється, у неї син загинув у В’єтнамі, – розповідає Надія Ложечкина. – Найчастіше у «Скорботної матері» всі мовчать, а один турист з НДР сказав: «Як же ви росіяни повинні нас ненавидіти німців». Я відповіла йому, що це не так».