Візиточний реставратор

299

Я теж верстальник — точніше, журналіст, дизайнер і верстальник. Траплялося й препрессом попрацювати. Так от, мене дістали ситуації, коли замовник приносить поганий скан візитки своєї фірми і просить надрукувати таку ж. І ти малюєш її заново — без будь-якої доплати. В твої обов’язки це не входить, але замовник жахнеться того результату, який вийде, якщо друкувати «як є», а замовник у нас, звичайно, перш за все. Ось деякі і нагліють…

Безкоштовно розробляєш їм дизайн, вже готуєш в друк, а вони в десятий раз приносять нові фотки: «Вставте в макет тепер ці. І рамочку цю приберіть, ось це посуньте ось туди», — а ти з сумом дивишся, як извратились над твоєю працею ці люди. Від впорядкованості об’єктів і продуманої концепції у макеті не залишається і сліду.

Фотку розміром два метри надсилають, говорите? Так це добре, гріх скаржитися. Значить, ви ще не пробували надрукувати фотку розміром 50 КБ, щоб виглядала пристойно.

До речі, формати файлів — теж окрема тема. Чомусь файли зберігають у будь-яких форматах, крім тих, що для цих файлів призначені. Наприклад, мені подобаються фотографії в Ворді і статті в JPEG. Картинка у Ворді найчастіше знаходить свій останній притулок і вже нікуди нормально не копіюється, не експортується, не змінюється. І добре ще, якщо джейпеговский текст розпізнається Файнридером…