Ви хто такі? Я вас не кликав!

3

Я живу в Празі і працюю в самому її центрі, центральніше просто нікуди. Оскільки смаки у мене скромні, на обід я ходжу в відомий в Чехії супермаркет на букву «А» неподалік, чий логотип розфарбований у блакитний і жовтий кольори.

Мене задовбали люди, які працюють у цьому супермаркеті. Незважаючи на те, що вони працюють з клієнтами, вони постійно дивляться на всіх з палкою ненавистю, яка в їх погляді змішується з жахливою лінню. Таке відчуття, ніби вони кожного кажуть: «Б#$, так якого х$%-то ви сюди приперлися?» Ось такий погляд.

Руху їх неквапливі і розмірені, ніби вони навмисно намагаються розлютити покупців.

Вони небагатослівні. Ні вам звичного в Чехії «добрий день», ні «до побачення». Відповідь на будь-закритий питання звучить як «ммм» або «м-м».

У них весь час безлад в залі. Скінчилися поліетиленові пакетики в хлібному відділі? Ну, почекають, барани прокляті, чай, не здохнуть. Нікого немає в відділі нарізок? Вишикувалася черга? А мені от треба нарізати ковбаси ззаду, почекають.

Коротше, не буду говорити, що я туди більше не ходжу, але в періоди дуже поганого настрою перетягую їм товар з однієї полиці на іншу. Нехай хоч трохи попрацюють, а то задовбали.