У пошуках «соціальних» нейронів

27

Соціальна взаємодія-невід’ємна частина нашого повсякденного життя. Однак причини і мотиви, за якими ми взаємодіємо з іншими, досі недостатньо вивчені. Наприклад, для організації ефективної кооперації з іншими ми спираємося як на мотив максимізації власних інтересів, так і на суто просоціальні мотиви — допомога партнеру. Але на нейрональному рівні залишалося невідомим, нейрони яких систем задіяні в реалізації просоціального мотиву.

Вчені з женевського університету зацікавилися цим феноменом і провели експеримент з мишами, яким необхідно було взаємодіяти один з одним під час навчання виконанню завдання. Експеримент, результати якого опубліковані в nature neuroscience, полягав у наступному: двох гризунів поміщали в простори, розділені дверима. Коли одна з мишей натискала на важіль, двері відкривалися на час, дозволяючи побачити іншу мишу через сітку. Таким чином, вчені могли відстежити, скільки зусиль витрачає миша на те, щоб встановити контакт з родичем.

Щоб зрозуміти, що відбувається на рівні мозку, вчені використовували імплантовані електроди. За допомогою цієї техніки вони могли зареєструвати активність нейронів в різних ділянках мозку. Виявилося, при взаємодії піддослідних активувалися нейрони дофамінергічної системи, передавачем в якій служить нейротрансмітер дофамін, необхідний для отримання позитивного підкріплення або переживання винагороди.

Більш того, якщо під час самого першого контакту нейрони активувалися тільки в момент взаємодії, то згодом, коли миша повторно натискала на важіль, вони активувалися ще до того, як відкривалися двері, що розділяє два простори. Якщо після натискання важеля двері раптово не відкривалася, активність цих нейронів різко падала, супроводжуючи негативну емоційну реакцію миші.

Вчені показали, що цей сигнал служить прогнозом і виступає ключовим для соціальної взаємодії. Завдяки проведеному дослідженню, який показав, що можливі порушення соціальної взаємодії можуть бути результатом порушень в дофамінергічній системі, у дослідників по всьому світу можуть з’явитися ідеї для досліджень деяких психічних розладів, таких як шизофренія або розлади аутистичного спектру.