Хотілося б ще раз звернутися до задолбавшим вже не тільки мене торопыгам з двох недавніх історій про метро і дівчат за кермом. Ніхто із сторонніх не збирається цінувати ваш час. Бо той факт, що ви не можете встати вранці на п’ять хвилин раніше і виїхати вчасно з урахуванням пробок і інших неприємностей, вас ніяк не виправдовує і нікого крім вас не хвилює.
Ось йду я на електричку до якої ще десять хвилин. Так, я йду не швидко, а от ви спізнюєтеся, адже через хвилину відправляється електричка на інший напрямок. Мені на неї не потрібно, я не збираюся заодно з вами бігти і стрибати через дві сходинки. Я та інші спокійні громадяни йду спокійно праворуч. Але ні, ви біжите, розштовхуючи всіх ліктями, попутно матюкаючи всіх навколо. Звичайно, це ми винні, що ви запізнилися.
Або ось я за кермом. Я їду припустимо 50-60 км/год, не тому що мені так подобається, а тому що це місто, тут через кожні кілька метрів пішохідні переходи. лежачі поліцейські та світлофори. Ні, справа я не поїду, там зазвичай їдуть автобуси і вантажівки зі швидкістю близько 30 км/год, а плентатися за ними я не хочу. Але і шанобливо ставитися до тих, хто вирішив їхати 100 км/год я не буду. З яких це пір треба поважати тих, хто порушує закон?
Шановні, цінуєте свій час, виходьте і виїжджайте вчасно, перестаньте вже задовбувати оточуючих!
