Так і до «Сутінків» недалеко

2

Тихий книжковий магазин посеред робочого дня, усі ботаніки і книголюби на своїх робочих місцях заробляють грошових знаків побільше, щоб після трудових буднів закупитися черговий стопкою улюбленого чтива.

Шарудить між книжкових рядів рідкісний покупець. Шарудить мовчки. Сам книгу акуратно дістане, сам подивиться і на місце поставить. Ні про що не запитує, веде себе добре. Так що не він нині задовбав продавців книжкового магазину.

Прислухаємося. Продавцям нудно, вони розмовляють між собою. Та їхні голоси розносяться по всьому магазину.

— Наш Масик така розумничка, йому вже три роки, — хвалиться перша. Вона починаюча» бабуся. Онук у неї перший, всі її в ньому розчулює. — А нещодавно полюбив слухати казки! Я йому перед сном тепер завжди читаю одну-дві.

І тут вступає друга. Вона досвідчена бабуся і знає всі підводні камені виховання онуків:

— Навіть не думай! Зараз звикне до книжок, потім не отвяжешься, тільки і буде вимагати!

Правильно, книги викликають звикання. Кому, як не продавцю у книжковому, знати це краще за всіх.