Ідея написати народилася після прочитання історії про автобусного меломана. Найперше питання до автора: а ви впевнені, що ваші музичні шедеври було чути лише в момент зняття навушників? Якщо так, то до вас немає претензій. Але дуже часто всі ваші музичні уподобання змушений слухати весь автобус.
Одного разу довелося їхати з Дзержинського в Москву дуже рано вранці, в пробці, облепленным з усіх боків полуспящими людьми, які разом зі мною слухали сорок хвилин поставлений на повтор хіт «Give me your heart, give me your soul». Не буду зараз обговорювати художню цінність пісні, в якій крім цих слів і ударних нічого не було, але слухати її сорок хвилин?! По-моєму, єдине, що врятувало автора від масового побиття, — загальне бажання спати.
