Шевці, женці, на гітарі игрецы

304

Працюю продавцем в музичному магазині.

Один молодий чоловік попросив показати йому електрогітару. Підключив, граю. Дивлюся, а він витріщився на мене, як на привид.
— Щось не так?
— А я думав, вас струмом вб’є!

Дуже прискіпливий старий купив струни, потім пильно так подивився мені в очі і сказав: «Я вас буду згадувати. Правда, поки ще не знаю, як».

Питання з приводу гітар вітчизняного виробника: «Я правильно розумію, що це в деякому роді поліно?»

— Це електрогітара? А на ній обов’язково вчитися грати?

— (показує папірець з назвою) У вас є така гітара?
— Ні.
— (з полегшенням) Слава богу!

Струни купують не тільки для гри на гітарі, але також для татуювань, для різання масла, сиру, меду і для рибної ловлі.

Медіатори купують замість стилуса або для того, щоб відкривати телефони.

Південні люди схильні вимагати знижку в 50, а то і в 100 баксів, а потім ображатися, коли чують «ні». Але всіх переплюнув один наш російський мужик років сорока п’яти в дорогому пальто. Він вимагав продати йому гітарний процесор в два рази дешевше від закупівельної вартості, при цьому хамив і хизувався тим, що він народний депутат. Більш огидного видовища я не бачив.