Як же задолбали, коли ви скаржитеся на безграмотних лікарів-вбивць, хабарників, моральних виродків, коновалов і безграмотних молодих спеціалістів! Я лікар-інтерн — так, як Лобанов із ненависного усіма інтернами серіалу, а начальник у мене точно як Биків, тільки в спідниці. Але суть не в цьому зараз.
Як тільки що з вашим організмом йде не так, ви галопом мчите до нас, людям у білих халатах, вивалюючи купа своїх проблем. Якщо б скаржилися тільки на здоров’я… Ми не спимо ночами, витягуючи вас і ваших дітей з того світу, точно так само, переживаючи, якщо не більше, отримуємо за це жалюгідні крихти, недосыпая, недоїдаючи і отримуючи половину сивого волосся до сорока років.
Коли доктор робить чудо, зумівши витягнути абсолютно безнаЕкшн ного з того світу, ви чомусь сприймаєте це як належне, але варто одному з нас не зробити цього, як інтернет та новини кричать про вбивць, нелюдів, варварів, некомпетентних моральних уродів, які так і прагнуть понівечити і вбити весь народ.
Люди, схаменіться! Знали б ви, яке це — засинати з думками про те, що кого-то ти не зміг врятувати. Мозком розумієш, що не зміг би і сам Господь, а ось серце розривається на частини, бо пішла ще одне життя-безцінна, єдина і неповторна. Як боляче говорити: «Ми зробили все, що змогли». Для когось це п’ять сухих порожніх слів, а для нас — пекельні години, проведені один на один з тим жахом, коли йде людина, і ти не можеш це зупинити. Як жити з цим далі? А ми живемо, рятуємо, переживаємо, отримуючи у відповідь відра гівна і лайок, якими нас поливають, звинувачуючи у всіх смертних гріхах. Але ми будемо продовжувати свою роботу, незважаючи ні на що.
Так, серед докторів виродків теж вистачає, як і серед продавців, касирів, охоронців і представників інших професій. Майте хоч дещицю поваги до нас! Може, і вас колись буде рятувати ось такий ентузіаст.
