Російська креативна індустрія: втрати і перспективи

17

0 російська креативна індустрія: втрати і перспективи

© данило прокоф’єв / вища школа економіки

Вітчизняна креативна економіка розвивається недостатньо швидкими темпами. Причина в загальній економічній стагнації і, як наслідок, в недостатньому попиті на пропоновані креативними індустріями товари і послуги. Нцму «центр міждисциплінарних досліджень людського потенціалу «опублікував перший випуск наукового дайджесту, темою якого став»розвиток креативних індустрій в росії: ключові індикатори».

Автори дайджесту на чолі з першим проректором нду вше, директором інституту статистичних досліджень та економіки знань (ісіез) вше леонідом гохбергом зазначають, що до креативних індустріям належать сектори економіки, де значна частина доданої вартості формується за рахунок творчої діяльності та управління правами на інтелектуальну власність. У них, зокрема, включають архітектуру, дизайн, моду, образотворче та виконавське мистецтво, музику, кіно та анімацію, відеоігри, телерадіомовлення та рекламу.

В останні роки до пандемії креативні індустрії демонстрували швидке зростання. У 2019 році вони створювали 3% світового ввп і забезпечували 1% світової зайнятості. Їх розвиток дозволяє використовувати накопичений людський капітал, збільшувати експорт товарів і послуг з високою доданою вартістю, диверсифікувати зайнятість.

У росії в 2019 році валова додана вартість креативних індустрій становила $104,6 млрд за паритетом купівельної спроможності, або 2,4% ввп

Росія істотно поступається країнам — лідерам за цим показником, зокрема італії, великобританії та австралії, де частка креативних індустрій у ввп становить 6,1, 5,8 і 5,7% ввп відповідно. Проте чисельність зайнятих у вітчизняній креативній економіці, до яких автори відносять не тільки зайнятих у відповідних галузях, а й представників креативних професій в інших сферах економіки, зросла. У 2017-2019 роках цей показник піднявся з 4,2 до 4,9 млн осіб. Їх частка в загальній зайнятості за цей період збільшилася з 5,9 до 6,8%. Майже три чверті працівників зосереджені сукупно в таких сферах, як мода (30%), музика, виконавське мистецтво і культурно-дозвільна діяльність (28%), а також у видавничій галузі (15%). Найбільше зростання доданої вартості в останні роки демонстрували сектора it, відеоігор і реклами.

У власне креативних галузях в росії працюють близько 2,7 млн осіб, або 3,8% всіх зайнятих. Це трохи менше, ніж у німеччині (4,1%), стільки ж, скільки в австралії, більше, ніж у канаді (3,5%) і сша (3,3%). Близько 37% зайнятих у вітчизняній креативній індустрії припадає на три регіони: москву, московську область і санкт-петербург, у тому числі 24,5% — на столицю.

За розрахунками експертів ісіез, в 2017-2019 роках експорт креативних товарів і послуг демонстрував різноспрямовану динаміку. Експорт товарів зріс на 22,7%, до $1,76 млрд; експорт послуг незначно зменшився — на 2,4%, до $7,2 млрд. В результаті вартість експорту вітчизняної креативної індустрії збільшився на 1,6%, до $8,9 млрд. За цей же час імпорт креативних товарів і послуг зріс на 8,8%, до $16,1 млрд.

Михайло гершман, один з авторів дайджесту, директор центру науково-технічної, інноваційної та інформаційної політики исиэз, пояснив, що росія експортує в основному креативну продукцію низьких переділів — книги, газетний папір, меблі, шпалери — і переважно в країни ближнього зарубіжжя. В імпорті стійко домінують меблі та іграшки. Ввезення останніх забезпечує майже третину підсумкового негативного сальдо торгівлі креативними товарами. Він підкреслив, що у росії є великі можливості для імпортозаміщення в цьому секторі.

На думку михайла гершмана, низькі темпи зростання вітчизняної креативної індустрії та її експорту в основному пов’язані із загальною стагнацією і уповільненням темпів економічного зростання після кризи 2014 року. Спад активності в реальному секторі викликав зниження попиту на товари і послуги, які відносяться до креативних. Це в першу чергу послуги реклами та інжинірингу, домінуючі в російському експорті. У період 2015-2019 років спостерігався поступовий підйом цих ринків, у тому числі за рахунок зростання їх окремих сегментів, наприклад інтернет-реклами. Але вже в 2020 році пандемія завдала помітної шкоди креативним індустріям у всьому світі.

Михайло гершман, директор центру науково-технічної, інноваційної та інформаційної політики ісіез нду вше

Перш за все постраждали організації, чий дохід залежить від масових заходів і кількості проданих квитків: театри, концертні колективи, кіно, музеї. Внаслідок загального зниження споживчого попиту в економіці також зазнали втрат реклама, мода, арт-ринок, видавнича справа. За оцінками юнеско, в 2020 році валова додана вартість культурних і креативних індустрій в світі знизилася на 750 млрд доларів в порівнянні з 2019 роком, що відповідає приблизно десятимільйонному скороченню робочих місць в даному секторі. Масштаб втрат в різних країнах варіюється (високий збиток для креативних індустрій, наприклад, прогнозується у великобританії), але їх загальний розмір може виявитися досить великий.

Багато країн зараз коригують стратегії розвитку креативних індустрій, розробляють додаткові заходи їх підтримки. Це в основному фінансова допомога малому бізнесу та індивідуальним підприємцям як найбільш постраждалим в пандемію. Наприклад, скасування податків, підвищення доступу до пільгових кредитів.

Михайло гершман звернув увагу на те, що в росії політика щодо креативних індустрій і креативного підприємництва тільки формується. Зокрема, в рамках фронтальної стратегії уряду розроблений проект» придумано в росії», що передбачає введення ряду нових заходів підтримки на період до 2030 року. Також на підході затвердження концепції розвитку творчих (креативних) індустрій та спеціального законопроекту, спрямованого на підтримку креативного підприємництва в нашій країні.

У росії, за його словами, поки не з’явилося надійних статистичних оцінок впливу пандемії на креативні галузі. «інтуїтивно мені здається, що наш творчий сектор постраждав дещо менше, ніж, наприклад, в європі або сша, оскільки багато креативні індустрії (в основному галузі культури) в росії історично підтримуються державою. It-сектор-одна з найбільш великих за масштабами креативних індустрій — в 2020 році навіть продовжив своє зростання в окремих сегментах», — зазначив експерт.

Ісіез має намір в найближчі місяці продовжити дослідження про вплив пандемії на креативну індустрію, в ході них вчені зможуть більш точно вивчити її наслідки. «ми опублікуємо нові результати наших робіт, які ми проводимо в рамках наукового центру світового рівня «центр міждисциплінарних досліджень людського потенціалу», — резюмував михайло гершман.