Пятдесят відтінків невідомого

2

Часто буваю в книжковому магазині. Дивлюся, які новинки з’явилися, і купую особливо вподобані по опису книги.

Але останнім часом все частіше і частіше помічаю тенденцію видавців анотацію до книги не писати (навіть всередині). На її місці може бути все: від перерахування нагород дідуся автора до детального опису шкарпеток його онука, але тільки не те, про що ведеться оповідь.

Як?! Як, по-вашому, читач вибирає книгу? Опустимо дамські романи, тих, хто вибирає по красивенькой обкладинці, і тих, хто просто бере перший-ліпший томик. Але невже видавці серйозно вважають, що якщо на книзі написати рецензію від якогось нібито відомої людини, то все відразу побіжать скуповувати тираж? Невже легше вигадувати купу невідомих нагород, ніж просто написати пару рядків про вміст книги? Чому, якщо на книгу наліпити бирку «бестселер», то можна розслабитися і більше нічого не писати?

Мені байдуже:

  • скільки копій книги було продано;

  • які газети і автори її хвалили;

  • скільки ще книг (і яких) написав цей автор;

  • чим ще він прославився і були в його роду королі;

  • в одному ряду з якими великими творцями варто автор цього твору.

Про що ця книга?