Колись працював у службі підтримки одного федерального оператора стільникового зв’язку. Звичайно, не всі клієнти — подарунок.
Дзвонить вночі добряче піддатий молодий чоловік:
— Здрастє, я тут з дівчиною посварився, вона вимкнула телефон, і я не можу відправити їй SMS. Включіть її телефон, будь ласка!
— Це неможливо.
— Як неможливо? Ви ж там все можете!
— Вибачте, але екстрасенсів, телепатов і медіумів у нас в штаті немає, так само як і доступу до абонентського обладнання.
— Та ви що?! А я думав, ви серйозна компанія, а не шарашка якась!
(Ще 10 хвилин односторонньо-одноманітного марення.)
— Ну раз ви, йолопи, нічого не можете і не вмієте — звідки вас тільки понабирали? — так хоч пропихните моє SMS так, щоб у неї телефон засмикалася і заблимав!
Тут вже я ввічливо попрощався і поклав трубку. І таких клієнтів — переважна більшість!
