Бісять псевдоінтелектуали. Приходить такий цікавий зразок і з порога заявляє: «Дайте мені що-небудь розумне!»
Не знаю, що б це значило на простому людському мовою. Починаю уточнювати — в хід йдуть зовсім вже позамежні категорії: «про політику», «що-небудь про кохання», «про життя». Останнє особливо сумно: про життя написано більше 75% книжок на полицях. І адже ж обов’язково вимагають «розумне». Вже й не знаєш, то за підручник чи наукова праця хапатися, то шукати філософів.
А закінчується, як правило, тим, що людина бере що-небудь «жовтеньке» чи «роман» — і щасливий до нестями.
