Про душі на «Р»

2

Працюю продавцем в книжковому магазині в маленькому провінційному містечку. Які тільки люди не заходять! Звичайно, окремим пунктом йде сезон підручників. В цей час вже радієш тому, що людина хоча б знає, за який клас йому потрібен підручник, по якому предмету, і може назвати колір обкладинки.

— У вас підручники є?
— Є. Вам потрібні?
— Не знаю.
— Авторів знаєте?
— Ні.
— Обкладинку знаєте?
— Ні.
— А за який клас потрібні підручники?
— Стривайте, зараз дружині подзвоню дізнаюся.

Чого приходив?

* * *

— У вас підручник Міллі за четвертий клас є?
— Є, стільки-то коштує.
— А мені скидочка буде як постійному покупцеві? Я у вас в минулому році за третій клас купував.

Посміхнувся. Так і хотілося йому сказати, що є люди, які і кожну тиждень, і навіть кожен день книги у нас купують.

* * *

— У вас атласи з географії за сьомий клас є?
— Є. Вам який: з контурними картами або без?
— Зелений!
— Вони обидва зелені, — я демонструю допомоги.
— Ну… Я не знаю.
— Торік який був?
— Не пам’ятаю.
— Пізнавайте, вони відрізняються.

І так приблизно кожний другий. Добре, якщо поруч є однокласник, який вже купив потрібний атлас.

* * *

— У вас підручник з англійської за сьомий клас є?
— Є такий і такий, вам потрібен?
— Не знаю, ми в шостій школі вчимося, ви повинні знати, за якою програмою.

Звичайно, це я повинна знати, а не ви, хто навчається за цими підручниками вже не один рік.

* * *

— У вас решебники по математиці є?
— Є. Який клас?
— 6 «Б»!

Посміхаюся. Шукаю потрібний розв’язник, довго не можу знайти.

— Дванадцята школа!

Пробач, рідна, я забула, що для вашої школи у нас решебники окремо.

* * *

Жінка просить показати їй підручник з природознавства за п’ятий клас.

— Вам який саме? Хто автор?
— Я не знаю, я вчителька, ви мені обкладинку покажіть.

Так звідки ж взятися учням та їх матусям з нормальними списками, навіть якщо вчителі не знають, за яким підручником викладають?

* * *

Буває і гірше. Завалюється в відділ п’яна мадам:

— Покажіть мені підручники за початкову школу.
— Вам які? Який клас, хто автори?
— А ви покажіть мені все! Я вчителька початкових класів, хочу вибрати нову програму, за якою буду викладати.

Боже збав моїх дітей від таких вчительок.

* * *

Деякі все-таки радують. Досі пам’ятаю матусю, яка прийшла за підручником за четвертий клас з англійської: вона виписала на листочок всіх десятьох авторів — і не лінь же було!

* * *

Є люди, після спілкування з якими їм хочеться просто набити морду. Піддатий чоловік ввечері купив книжок на 600 рублів, розплатився тисячею, отримав здачу і пішов. На наступний день ввечері приперся знову-таки датий:

— Я у вас вчора купував книги.
— Так, пам’ятаю.
— Ви мені здачу неправильно дали!
— Начебто правильно.
— Ні, неправильно! Поверніть гроші!
— Вибачте, не можу. По-перше, ви прийшли через добу. По-друге, я Екшн сно не пам’ятаю, скільки дала здачі, але впевнена, що правильно. Нічим допомогти не можу.
— Я не міг вчора приїхати! Автобуси з району, де я живу, в цей час вже не ходять!

До речі, брехня: сама нормально приїжджала з цього району і в більш пізній час.

— Нічим допомогти не можу.

Що тут почалося! Мати, образи, звинувачення… Все це тривало півгодини, не менше. Було таке відчуття, що йому на похмелитися не вистачило, от і «згадав», що його «обрахували». Закінчилося все тим, що він довів нас з напарником, і ми вже просто кричали на нього: «Покиньте магазин, або ми викличемо міліцію!»

* * *

Навіщо п’яні йдуть в книжковий? В основному ходять серед стелажів, іржуть над «Камасутрою» і підручниками, мало не на книги проливають своє пиво і «ягу», хоча на дверях висить оголошення, що зі спиртними напоями вхід заборонений. А бувають і інші п’яні: перегаром несе за версту, але вони купують щось із класики або психології і спокійно йдуть. Інтелігенти, блін.

* * *

— У вас Васильєв є? Це книги з психології, дуже популярні.
— Може бути, Синельников? — приходить на допомогу напарниця.
— Точно! Синельников!

Взагалі одне і те ж, ага.

* * *

— Мені потрібна книжка про душі, назви не пам’ятаю, знаю тільки, що там багато томів, і автор на «Р».
— А точно на «Р»?
— Точно! Я пам’ятаю!
— Якщо чесно, не знаємо. Ви якось смутно все описали.
— Я нормально вам все сказала! — і праведний гнів в очах.
— Подивіться, — показую на стелаж з езотерикою, — це все про душі, але я не знаю ні одного автора на «Р».
— Може, я помилилася… Зараз подзвоню дізнаюся.

З’ясувалося, що потрібні були книги «Діагностика карми» Сергія Лазарєва.

* * *

Іноді і самі тупим в силу звички. Прийшли тато з сином, попросили показати Некрасова. Некрасов-класик зараз не дуже популярний, його рідко запитують, а цікавляться в основному Некрасовим-психологом. Показую відповідні книги з психології. На мене дивляться здивованими очима. Закрадається підозра.

— А, так вам класик потрібен?
— Так…
— Вибачте, класик ось тут.

* * *

Обожнюю свою роботу. Люблю вас, мої дорогі покупці. Тільки поважайте чужу працю, будь ласка. Продавці — теж люди!