Простягаю кондуктору 19 рублів. Забирає. Йде. Мені не шкода одного рубля — але принципи!
— Жінка, я вам 19 рублів дала…
Віддає рубль. Йде. Повертається. На весь салон, ображена до глибини душі, видає мені:
— Я вам не жінка! Я — кондуктор!
Прокрутила я в голові можливий відповідь, спробувала зрозуміти її логіку, посміхнулася і вийшла на своїй зупинці.
