Перебудова балалайки

2

А мене задовбали мої співвітчизники. Чомусь при зустрічі з іноземцями вважається необхідним тут же вийти назовні всі свої мізерні знання про чужій країні. Зустрівся вам японець — обов’язково заявите: «Курили наші!» Німцеві нагадайте про Сталінград. Американець? Задумливо простягніть: «Ну тупі-и-ті». Естонця або фінна назвіть «горяччим паарнем»; болгарина — «болгарським перцем», а заодно пригадайте віршик «курка — не птах». Таджикові скажіть: «Прюуэт, нащальника». Англійцю запропонуйте «вівсянка, сер». І довго-довго ржите — ви ж такий розумний, такий патріотичний!

Цікаво, чому так реагують тільки наші люди? Чому американці, почувши мій акцент, не кидаються навперебій кричати: «Путін, горілка, матрьошка, на здоров’я!»? Чому ми вважаємо себе культурними європейцями, хоча ведемо себе, як єгипетські торговці на базарі з їх «Натащами»?

А найцікавіше, що найчастіше так «патріотично» ведуть себе люди, які при нагоді обов’язково укручений: «Валити треба з сраною Рашки».