Паперове безсмертя

268

У мене є ма-аленький порок. Я пишу оповідання. Деякі, особливо вдалі, віддаю на розтерзання друзям. Іржуть, чорти, бо я пишу з гумором і люблю розповіді вставляти друзів в якості персонажів. Як же мене задовбали малознайомі особи, які, краєм вуха почувши про це, ледь не з ножем біля горла вимагають видати їм все раніше написане і негайно впровадити їх скромну, унікальну і расчудесную персону у всі наступні твори!