Нехай дізнається і смітник

362

Сьогодні я на добровільних засадах допомагав своїй мамі рекламувати її швейну майстерню, роздаючи листівки біля продуктового магазину. Поруч з магазином сиділа бабуся, яка торгувала квітами.

Щоб було зручніше рахувати, скільки листівок я роздала, я розділила їх маленькими пачками по п’ятдесят штук. Роздавши першу пачку листівок, я дістала другу, а старенька дала пораду:

— Все одно ти половину вже роздала. Інші викинь на смітник — все одно ніхто не дізнається, а ти гроші отримаєш.

Після цього ви будете продовжувати лаяти молодь, коли навіть самі доброзичливі люди похилого віку вчать брехні і лицемірства?