Задовбали люди, які не вміють читати і обижающиеся, коли їм вказуєш.
Ситуація одна і та ж. Будь-який громадський транспорт. Я займаюся спортом, тому з собою у мене спортивна сумка з одягом та іншими потрібними для занять речами. Важить вона чимало, але я вже настільки звикла, що легко тримаю її в руках або ж взагалі ставлю на підлогу.
Заходжу, намагаюся встати в куточку або так, щоб не заважати людям проходити. І тут починається… «Дівчина, приса-а-аживайтесь!» Ні, дякую, я не сяду. «Ну я ж бачу, у вас сумка важка! Сади-і-итесь!» Ні, дякую. Я не інвалід і не вагітна. Я спортом, блін, займаюся, і для мене позорище — зганяти інвалідів з сидячих місць, щоб самій сісти. Здивованого доводиться тикати носом в чарівну напис «Місця для пасажирів з дітьми та інвалідів». У відповідь потоки лайки на тему «зажерлась зовсім». Я не знаю, як їх виховували, але мені з дитинства відомо, що на ці місця сідати не треба.
Найвідчайдушніші намагаються видерти сумку у мене з рук, щоб мені не важко було». Такі недорыцари відразу отримують по руках, а якщо не розуміють, то в коліно.
Я не розумію, що у них коїться в головах, якщо для них логічний ланцюжок «молода і здорова зі спортивною сумкою» + «може постояти» = щось дивне. Ах так, напис про інвалідів не прочитали…
Загалом, задовбали. Вчіться читати!
