Не перевелися ще

272

Працюю перекладачем. Клієнти на вихідні життя теж псують дай бог, зате хоч гроші приносять і дякують іноді — більшого за понаднормові праці я вимагати не збираюся.

А як бути, коли переводиш в задоволення? Так, я люблю це справа настільки, що присвячую йому і вільний час, тільки замість нудних робочих довідок та договорів волію брати мережеве творчість. Результатами, звісно, ділюся в блозі, якщо автор дає добро, і вже маю цілком собі сталу аудиторію, яка це читає, дякує і на руках носить.

Аудиторію свою я люблю. Але трапляються чудові індивіди, без яких, природно, жодна робота або хобі не обходяться. Умовно їх можна розбити на кілька груп.

«Ще!»
Цим завжди мало, незалежно від обсягу тексту. Мало завжди і за все. Іноді я отримую по двадцять-тридцять листів у тиждень, хоча я неодноразово згадувала, що вільними перекладами займаюся тільки на вихідних. До речі, з отриманих трьох десятків штук десять буде від однієї особистості.

«А я хочу це, це і це, а не те, що ти робиш!»
Чомусь ці жорстоко ображаються, коли пропоную заплатити за надану послугу. Як їм пояснити, що я не приймаю замовлення — неясно. Навіть в ході особистого спілкування не розуміють. Сюди ж, до речі, входять любителі «ну переведи мені ось це, там же зовсім трошки!» Трошки на їх думку — 26 тисяч знаків.

«Взявся за гуж — не кажи, що не дуж!»
Це ті, яким палець протягнеш — руку по лікоть відкусять. Варто зробити добру справу — сідають на голову і вважають себе вправі взагалі щось вимагати. Для таких перекладач — чорнороб, який не має права на особисте життя, цілодобово переводить тільки для них, і, природно, не має ні роботи, ні інших зобов’язань.

І зовсім окрема дивовижна категорія — ті, чиї «ну перекажи, будь ласка!» я все-таки вважаю цікавими. З п’ятнадцяти прийнятих замовлень «подякував мене тільки одна людина. «Замовлення», до речі, я більше не приймаю.

Мені дуже подобається, коли просять «добавки» і з нетерпінням чекають наступної «дозу». Мені дуже приємно, що ви вважаєте мене незамінною і всемогутньою. Я б і сама рада сидіти цілодобово тільки над тим, що подобається і вам, і мені. Але, знаєте, якщо б не ті рідкісні особистості, які просто говорять мені «дякую, що ви все це робите для нас», я б вже давно плюнула і пішла, грюкнувши дверима.