Летить бичок, гойдається

3

Три роки тому я переїхала від батьків. Невелика Квартирка, однокімнатна, зате поверх високий, всі визначні пам’ятки Петербурга видно як на долоні. Мої гості (та і я теж) люблять виходити на балкон палити, насолоджуючись видами.

На балконі розставлені попільнички. Аж три штуки. Вибачте, що не кришталь — звичайні скляні банки. Але функцію свою вони виконують.

Всі ці три роки я не розумію рівно однієї речі: чому ви все стряхиваете попіл вниз, на вулицю? Це вас Петропавлівка надихає? А хабарики клацанням з балкона кидати вниз — Исаакиевский собор? Або телевежа?

І адже кожного нового гостя, який хоче подивитися види, попереджаю: попіл і хабарики складати в банку. Іноді банку особисто в руки видаю. Стандартний діалог:

— У тебе на балконі можна палити?

— Можна, там стоять попільнички. Бери будь-яку, став де зручно. Будь ласка, попіл вниз не стряхивай і хабарики не викидай.

— Та я ніколи!

Не далі як після другої затяжки попіл струшується вниз.

— Ну я ж просила!

— Ой, вибач, забув.

Сигарета докуривается, хабарик відправляється вниз.

— Ну я ж просила!

— Ой, вибач, знову забув.

Гаразд би поодинокі випадки, але так роблять усі. Кожен перший. Гості, електрик, сантехнік, складальники меблів та монтажники інтернету. Навіть тато.

Я питала кожного, навіщо вони це роблять. Є ж попільнички. Виразно ніхто відповісти так і не зміг.

Хлопці, ідіть курити в інше місце, тому що нереально задовбали!