Карти на стіл!

285

«Картярі» задовбали? Де, кажете, потрібно більше часу?

Я давно і міцно перейшов на безготівкову оплату. Продавець пробив всі товари по штрихкодам, я дав знижкову карту (опціонально, якщо є), вставив в зчитувач банківську картку, набрав 4 цифри пін-коду — і з карти списалось рівно стільки грошей, скільки треба, з точністю до копійки. Ніякої метушні з готівкою і здачею і ніякої небезпеки, що мене обрахують. Приємний бонус — нарахування балів, які я можу списати в якості знижки в ряді магазинів. Та навіть щоб сплатити мито за оформлення закордонного паспорта, нікуди ходити не треба. Ввів дані карти на сайті, натиснув «Оплатити» — і готово.

Сферичний любитель готівки ж довго риється по кишенях і сумках, збираючи копійки дрібниці, або, навпаки, сплачує купюрами номіналом в 1000, а то і в 5000 рублів, які касир зобов’язаний досконально перевірити (я один раз бачив, як номер п’ятитисячний купюри після перевірки ступенів захисту записували в спеціальну зошити і диктували комусь по телефону). Потім касир відраховує здачу, яку покупець перевіряє ще раз, щоб переконатися, що йому її видали правильно.

Звичайно, я не проти готівкової оплати: є багато місць, де картки не приймаються, наприклад, продуктовий ринок. Не сперечаюся, бувають і проблеми з картами (наприклад, немає зв’язку з банком або несправний зчитувач), але в таких випадках, як правило, про це попереджають на касі, і тоді я, звичайно, дістану готівку, але якщо є можливість оплати карткою, я оплачу саме їй.