І жити квапиться, і почувати поспішає

2

Новий рік такий чудовий свято! Всі радіють, гуляють, прикрашають ялинки, дарують подарунки…

Але ось що задолбали, так це те, що ялинки повсюдно починають вбирати в середині листопада!

Ні, я чудово розумію, що це маркетинговий хід, у свято люди легше розлучаються з грошима і все в такому роді. Але на мене це чомусь не діє.

Бачу прикрашену ялинку в середині листопада. Перша думка: «До Нового року ще півтора місяця». Протягом півтора місяців кожен день чекати свята, мені здається, можуть тільки діти. У мене навіть думки не виникає, кидати все і кидатися купувати подарунки — попереду ще півтора місяці!

Початок грудня. За два тижні ялинки вже намуляли очі і ти перестаєш звертати на них увагу.

Наприкінці грудня у бідних ялинок вже далеко не святковий вигляд. Та й хто б зміг пережити півтора місяці під снігом і дощем, зберігаючи первісну красу. І ось, замість святкового настрою, ялинки навівають тугу про те, що ніщо не вічно!

Чи може це я одна така, а весь народ радісно починає закуповуватися до Нового року в середині листопада?