Чого ж ви хотіли у вісім ранку?

2

День народження мами. Зрозуміло, з вечора ніхто не скупився, і мене відправили в магазин о восьмій ранку.
Популярний гіпермаркет. Підходжу до молодого консультанта.

— Дівчина, де у вас свіжа рукола?
— Що?
— Рукола. Салат. Свіжий. Де у вас?
— Дівчина, ви з глузду з’їхали. Я такого салату не знаю!

З гріхом навпіл здобуваю шукану зелень і рухаюся далі. Прилавок з готовою продукцією. Салатики, в’ялено-тушковані овочі, млинці. Стоять три продавця, два з них нічим не зайняті.

— Дівчина, піЕкшн діть, будь ласка.

Нуль емоцій.

— Дівчина-а-а… Можна вас на хвилинку?

Повний презирства погляд.

— Мені, будь ласка, сто грамів в’ялених томатів і сто грамів маслини з кісточкою.

Зважує, кидає в кошик, не спромагаючись загорнути в пакет масляні баночки.

Але от продавець у відділі випічки мене порадувала. Мало того, що вона описала достоїнства і недоліки кожного торта, так ще й спромоглася перебрати купу ящиків, щоб дістати мені свіжий.

На касі на мене дивилися недовірливо: я платила «Візою». Так, мені всього шістнадцять. Так, у вісім ранку я виглядаю неважливо. Але у мене зарплатна картка є вже давно, і не потрібно просити вводити пін-код кілька разів, вважаючи, що я просто його вгадала!