Блискуче іноземне відро

3

Я вам розповім, чого надивився при купівлі нового автомобіля в сім’ю дівчини, за якою доглядаю. Бюджет з урахуванням кредиту був непоганий — на трирічну красуню «Мазду 6» навіть вистачало, але сім’я дівчини під впливом піару хотіла чарівне для кожного росіянина словосполучення — Нову Іномарку.

Отже, автосалон французької фірми, у якої 200 років бренду. Мегаскидки, кредит 0%. За ціною проходить одна модель з мегаскідкой на честь 200-річчя бренду, порожня, як барабан. Менеджер з продажу белькоче: «Безвідсотковий кредит, класна машина, ви так дивитесь!» Підходимо до кредитного менеджера. «Ой, ви знаєте, ми не можемо оформити кредит 0%. Але якщо ви згодні, ми за документами зробимо вам супер-пупер-гіга-космоскидку, в документах ціна піде ще нижче, і відсотки будуть нараховуватися на ту суму, але під 13% у результаті нуль і вийде». Без всяких торгів та іншого за п’ять хвилин ціну скинули вже на чотири тисячі доларів. Цікаво, яка ж вхідна ціна цього відра з нетривіальним дизайном? Наперсточники, блін. До речі, той факт, що в салоні кредитних менеджерів знаходиться більше, ніж менеджерів з продажу, як би говорить нам…

Автосалон іншої французької фірми. З порога підлітає прилизаний ме-е-энеджер і починає розхвалювати товар. Особливу увагу приділяє динаміці: «Ця машина (двигун близько 1,5 літрів, близько 100 л. с.) завжди попереду всіх! Не вірите? У мене ось така ж! Так я завжди з перехрестя перший. Всіх роблю, навіть БМВ, не кажучи про будь-які „Субару“». Мовчки дістаю свій брелок від сигналки, натискаю кнопку — за скляною стіною автосалону моргає габаритами і заводиться мій старий 280-сильний дволітровий турбовый «субарь». Менеджер стухает і тікає кудись на ресепшн. Ніби солідна фірма, а виглядають клоунами чистіше перекупок з авторинку.

Околиця міста, автосалон японської фірми. Реклама стверджує, що автомобілі в наявності та з ПТС. Заходимо всередину — там майже порожньо і сумує одна дівчина-менеджер. Запитуємо, де машини подивитися. «Вибачте, ви знаєте, реклама проплачена, а машини вже скінчилися. У вересні будуть. Поки можете з пробігом подивитися або записатися. Ми навіть виставкові продали». Гаразд, місто невелике, зайвих п’ять кілометрів суботнім ранком — не гак.

Автосалон іншої японської фірми. Цікавить модель є за ціною від верхньої межі бюджету, але тільки під замовлення. І порожня — за двадцять тонн вічнозелених навіть без склопідйомників і кондиціонера. «А їх такі взагалі беруть?» — «Ні, але в прайсі є». Просто офігєть, яка розумна і оригінальна завлекаловка.

Автосалон німецької фірми, чия продукція активно рекламується по ТБ. Заходимо. Привітні менеджери. Приємна музика. Машинка, звичайно простенька, але приємна. Ціна відносно нормальна. Згнітивши серце, погоджуємо комплектацію з дикими позиціями начебто килимків за сто баксів (замість двадцяти в магазині через дорогу), куцій пластикової захисту за двісті (мені за стільки ж під замовлення четырехмиллиметровую сталеву на все днище зробили) і парктроника за п’ятсот (двісті в магазині через дорогу з установкою та гарантією). Діватися нікуди — нерідні деталі позбавляють гарантії. Далі з’ясовуємо, що совок живий. У сенсі, запис і черга. Вносите передоплату — і чекайте півроку.

За дев’ять років з моменту отримання воЕкшн ських прав я поставив в шафу три кубка з аматорських змагань регіонального значення і проїхав у сумі більше трьохсот тисяч кілометрів, змінивши при цьому вісім машин від купленої за триста доларів «копійки» до турбового «субаря» за 25 тисяч. Всі ці машини були куплені хоч і не нові, зате не в кредит. І зі зміною проблем не було: вимоги зрозумілі, бюджет ясний, як вибрати конкретний екземпляр — теж. Куплю чи я коли-небудь нову машину? Поки у наших автодилерів прийнято вважати клієнта бараном — однозначно ні.