Задовбали ілюстратори дитячих книжок. Практично всі.
Ті, хто для дітей молодшого дошкільного малюють ілюстрації в стилі «хрін знає, що це таке». Я не можу впізнати однозначно хто це. Як у пісеньці: «А може бути собака, а може бути корова».
І ті, хто ліпить умильные посмішки всім героям без розбору. Інших емоцій немає, так? Навіть якщо мова про щось не зовсім веселому. Тобто зайчик плаче, тому що його лисиця вигнала, а всі звірі лыбятся, коли до нього питання задавати підходять. Ну да ладно…
Такий типаж: вірш про коня. Про вороную кінь. А кінь на картинці… та-дам… білий. Тобто, що ми повинні твердо засвоїти? Що вороний — це білий? Ілюстрації до довгих казок взагалі доставляють. Не ті кольори, не ті фони за текстом. Гаразд, хоч підлога не плутають. Поки що.
Переконливе прохання, вельмишановні ілюстратори, читайте те, що ви иллюстрируете.
Я не знаю, хто винен в ілюстраціях, в яких незрозуміло що намальовано або криво сляпанных на компі з одних і тих же елементів. Може бути ви і не хотіли, але от від вас цього редактор вимагає? Не знаю. Але якщо ви довгу казку вимальовуєте, то прочитайте хоча б про основних героїв, щоб явних ляпів не створювати.
І я зрозуміла б, якщо б мова йшла про трехкопеечных, абияк віддрукованих книжках. Так ні ж. І в цілком поважних видавництвах такі ляпи є.
Я в підсумку зібрала бібліотеку Екшн сно хороших книг з гарними ілюстраціями. Але це був ще той квест. Зате тепер хоч знаю, в яких видавництвах, серіях і інше їх слід шукати. А ось коли нам книги дарують (так, у нас як і раніше, книга — найкращий подарунок), щиро засмучуюсь, в черговий раз натикаючись на незрозумілий ляп.
